Понеділок, 18.12.2017, 09:54
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід









Головна » ТВОРЧА СТОРІНКА » Поезія

Вихід

1

Відмиє Бах

а я кладу лиш крихту

і відведе до виходу

і рихту

Поезія – високим заручать

і стрімко Бог – свою печать

високості!

Як і Христос: не хочу

там звучать

де Бог не хоче

там де серцем

дрягло-крихким –

застудженеє...

й не летять

і не живуть

і в здивуваннях не мовчать!

От якби стихло

2

Чи мертвий – чи живий

хто є:

небесний – чи земний?

Є

Музика

як вишній Бах:

страда! як світові

не по зубах...

Від вишніх і для вишніх збудувань

виллявся цільно із Огня

світла апостол!

Огненним серцем написав –

огненним серцем і читай

і все там просто

Та серцем в Богові не творять! –

як музика,

так, як Павло

і вишній Бах!

і як Любов свята

в таких словах!!

І куди ж котиться  у с е ...

і до якого горя?

Кому крізь серце

це

Христос говорить?

3

І що так капає

що то є капельниця

над загалом...

Бо то у мені ви

є Бога матер’ялом.

І вириває мене йти до раю –

так вишнєє моє

кружляє!

Ви розташовуйтесь

бо Гад* сміється

із імли:

й iPad

сміється –

де учора ще були...

вчора всі розташовані,

влаштовані були, –

й мов вилущенії...

Навіть слідів немає!

Які там блохи націй? –

то варіації!

Безсмертная краса

в апостолі Павлі перебуває!

У Божій Матері –

в безсмертя відбуваю.

4

Чим дихаю я?

Чим дихаю –

і моя думка Бога

досягає?

І серцем – Космос

в ніс я виганяю!

Чим дихаю!!

Нить красна –

Аріадни нить?

За що мене ще Божим

називають?!

Не знаю.

Бог є Христос,

не пікніть, ви!

бо я якраз вдихаю!

Потуги, Боже!

Ти дай – потуг!

я не згасаю:

світ лається...

й мов розтягається

хто не помер – той хворий

хто не хворіє – лаються!..

і все донизу

оповзає...

Та пружний Бог!! –

бо добрі є!

ці ангели...

допомагають

Тож помолімось ангелам!

всі-всі.

Не ангел, – тип!

подайте «цьому типу»! –

Художника якщо не стане –

в цьому типі –

вам буде глина...

ось оця... під липами!

Що й ангел глипа.

Його –

не мучмо!

Сказано

не мучити й скотини

не те що вже людину:

пробилася крізь скот...

чи ангела.

Боже! чим дихаю!!

аж Сонце-серце знемагає!!

Стайні!

що в Авгія –

палають?!

5

Мерзовиськам СРСР – немає мір!

занепадаючій від духів зла Росії – також!!

Кати Освємціма! – кати з Москви!!

Гріх безкультурності!

Село із-під села!!

Гріх зла: майже зреклись Христа!!!

Защурились? – заскалило (!) –

щурі-бандити!!

Без совісті ви!!..  

6

Відмиє Бах –

а я

кладу що крихта

і відведе до Виходу

і рихту

Поезія! – високе заручать!

А стрімко Бог – свою печать!!

Бог-Слово діє,

слово вміє.

7

Мовчать.

Вихід – Христос –

й серце радіє!!!


01.02.2014, початок Підготовчого...

Київ

* - вавилонський божок примарного «щастя»

Категорія: Поезія | Додав: SERGIY_89 (18.03.2014)
Переглядів: 1908 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^