Понеділок, 20.11.2017, 18:20
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід









Головна » ТВОРЧА СТОРІНКА » Поезія

Велич

Висока трава то не іграшка

і впав — і пропав

А косить рука Усевишнього

тисячоліття отав

Висока трава — це музика?

хто впав — словом встав

І проявляє крізь усмішки

всі зуби октав...

Висока трава — в союзники?

і все одне одним біжить

І музика благословення — о музика!

а інші то мислять щоб жить

 

Доля  назветься їм хвойдою?

О хто? зрозумій і повір!

А музика й слово вигойдують

Безсмертні слова — аж до зір!!

Увидь же мене, дивовижнеє!

І гинуть усі від здрібнінь.

А час поки ще під нездвижністю, —

Вас не випереджує тінь.

5.06.2013, Світле Воскресіння!

Феодосія

Категорія: Поезія | Додав: SERGIY_89 (11.11.2014)
Переглядів: 1886 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^