Четвер, 20.07.2017, 17:23
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід











Головна » 2016 » Грудень » 8 » У Києві представники церков обговорюють богослов’я Майдану
12:04
У Києві представники церков обговорюють богослов’я Майдану
7 грудня, у Відкритому православному університеті Святої Софії-Премудрості в Києві пройшов вечір обговорення "богослов’я Майдану” до річниці події революції гідності. З публічною лекцією на тему "Майдан — простір свободи” виступив протопресвітер УГКЦ Михайло Димид, якого коментували священики-богослови УПЦ МП, УПЦ КП та РКЦ, повідомляє кореспондент "Релігія в Україні". 

Отець Михайло Димид — богослов, доктор східного канонічного права, блогер, капелан Майдану — представив своє богословське бачення подій на майдані Незалежності 2013-2014 рр. Він зазначив, що в Україні досі незаповнений "простір свободи”. Наша країна нагадує неоднорідну спільноту зневажених людей. Але, щоб бути дійсно вільною, людина повинна захотіти бути вільною від гріха. І саме віра дозволяє якнайповніше виразити свободу, переконаний о.Михайло, причому свобода є не тільки складовою віри, а її неодмінною умовою.

До справжньої свободи треба дорости, вважає капелан Майдану. Пройти через пустелю життя повинен кожен з нас. Великою трудністю в такому поході є втрата правдивого сенсу слів.

Сьогодні, через три роки після початку Майдану, ми маємо пам’ятати, що рух від рабства до свободи — це довгий процес, а не одноразовий акт, вважає священик. Майдан повинен тривати в часі, нагадуючи про цінність свободи. "Революція Гідності — вершина гори, з якої було видно обіцяну обітованну землю”, - порівняв о.Михайло.

Майдан 2013-2014 рр. як місце жертви та жертовності приховує в собі велику таємницю єднання, зазначив доповідач. Справжнє людське буття переживається в єдності з Богом. Отець Михайло поділився досвідом "екуменізму спільності”, що виник на Майдані, де було відчуття присутності Бога. "Майдан — місце, де народжується віра”, - підсумував капелан.

В дискусії взяли участь ректор Відкритого православного університету протоієрей Георгій Коваленко, протоієреї УПЦ (МП) Богдан Огульчанський та Андрій Дудченко, священик Войчех Суровка (РКЦ), священик Іван Сидор (УПЦ КП).

Протоієрей Георгій Коваленко, який на той час був речником УПЦ (МП), зазначив, що під час Майдану відбулося "і єднання, і необхідність внутрішнього розділення”. "Ми навчилися відокремлювати точки зору, навчилися бачити себе в різних іпостасях і у відповідності до цього діяти”, - сказав о.Георгій.

Отець Войчех Суровка (польський римо-католик, який працює в Києві в католицькому Інституті св. Томи) зізнався, що сам на Майдані не був, а спостерігав ззовні. Як теолог, він окреслив три наявні на сьогодні варіанти "богослов’я Майдану: перший належить архімандриту Кирилу (Говоруну), другий — протоієрею Михайлу Димиду, а третій — ректору Інституту св. Томи о.Петру Балозі. Кожен з цих підходів має свої переваги та недоліки, зазначив доповідач.

Так, за поглядом о.Кирила (Говоруна), Майдан є хрестоматійним прикладом громадянського суспільства, при чому суспільство випередило церкву в своєму розвитку. Таке бачення "богослов’я Майдану”, на думку о.Войчеха, є близьким до теології визволення. Для поглядів о. Михайла Димида, який часом порівнює Майдан з євхаристією, притаманне бачення Майдану як секуляризованої версії Церкви. Такі погляди є близькими до ідей засновника "політичної теології” Карла Шмідта, зазначив о.Войчех. В теологічному осмисленні о.Петра Балоги Церква була совістю Майдану, коли намагалася заспокоювати настрої та стримувати ненависть.

Секретар Вченої ради Відкритого православного університету протоієрей УПЦ (МП) Богдан Огульчанський зазначив, що релігійний вимір Майдану звучав, коли люди ставила екзистенційні питання: "для чого я живу? навіщо я тут?” Жодна словесна формула не могла задовольнити Майдан цілком, засвідчив о.Богдан.

Київський протоієрей Андрій Дудченко, перший із священнослужителів УПЦ (МП), який в грудні 2013 року вийшов на сцену Майдану, зазначив, що Майдан був складним явищем, яке потребує глибокого осмислення та критичної оцінки. На думку о.Андрія, існує небезпека надмірної романтизації Майдану. Головною характеристикою цього суспільного явища священик назвав відповідальність. Це те, що має продовжуватися в суспільстві завжди, підкреслив він.

Отець Андрій не погодився із порівнянням Майдану з Євхаристією. На його думку, таке порівняння є надмірною сакралізацією. Вірніше було б називати Майдан громадянською літургією в сенсі значення цього слова у грецькій мові як "спільна справа”. Християнська Церква взяла слово "літургія” із звичайної мови, де воно означало будь-яку суспільну справу, в якій беруть участь всі вільні громадяни полісу, коли кожен має свій внесок і розділяє відповідальність за спільний результат.

"Майдан — це співвідношення розмаїття і єдності, яке спостерігаємо в місті (полісі) та в Церкві. Різняться дари, покликання, служіння, але всі ми є громадянами однієї держави та християнами. У нас є право бути собою, і водночас право бути іншим”, - наголосив о.Андрій. При такому підході прихильники Майдану мають залишати право бути собою і тим, хто має інше бачення, додав священик. Головне — не коли "Бог на нашому боці”, а "коли ми — на боці Бога”, - підсумував о.Андрій.

Священик УПЦ КП Іван Сидор, який на той час був дзвонарем у Михайлівському Золотоверхому монастирі й скликав людей дзвоном на допомогу у часи небезпеки, поділився своїм досвідом. «Майдан об’єднав людей в соціальній і релігійній сфері. Всі вірили в перемогу добра над злом. Це і є Богослов’я Майдану», - зазначив о.Іван.

Дискусія продовжилась коментарями та питаннями слухачів. Так, одна з учасниць обговорення поділилась досвідом "примноження добра” через спілкування не тільки з однодумцями, а й з опонентами Майдану, зокрема, бійцями "Беркуту”, які також є нашими ближніми. Інший зі слухачів, який пройшов через весь Майдан та був поранений в ніч на 19 лютого 2014 р., поставив питання про припустимість застосування сили учасниками протестних акцій. Учасники дискусії зазначили, що не потрібно уникати гострих питань, навіть коли на них не знаходиться простої відповіді. Віддаючи безумовну перевагу ненасильницьким способам спротиву, християнин приймає рішення, знаходячись у конкретних обставинах, які важно зважити тим, у кого обставини інші. Учасники дискусії нагадали про праведника світу пастора Дітріха Бонхьофера, члена Сповідницької церкви у нацистській Німеччині, який особисто брав участь у заколоті проти Гітлера, але водночас застерігав від цього інших.

http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/34993-u-kiyevi-predstavniki-cerkov-obgovoryuyut-bogoslovya-majdanu.html

Переглядів: 511 | Додав: Prytyska | Теги: майдан, Новини
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^