Четвер, 21.09.2017, 05:55
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід











Головна » 2017 » Вересень » 10 » Преподобний Іов, ігумен Почаївський; Преподобних отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах спочивають
13:47
Преподобний Іов, ігумен Почаївський; Преподобних отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах спочивають

Преподобний Іов, ігумен Почаївський

Іоанн Залізо, майбутній ігумен та чудотворець Почаївський, народився близько 1551 року на Покутті у Галичині (Коломийщина) у заможній шляхетській сім'ї. Коли хлопцеві виповнилося десять років, він став послушником Угорницького Спаського монастиря, в якому після відбуття послуху став ченцем з ім'ям Іов. Вже в молодому віці він дивував всіх чернечими подвигами, а коли досяг повноліття, був висвячений у ієродиякона, а після того - у ієромонаха. У ЗО років преподобний прийняв схиму.

Близько 1584 року завдяки добрій славі преподобний Іов був запрошений князем Костянтином Острозьким на посаду ігумена Дубенського монастиря на Волині. Цим монастирем він керував близько 20 років, у тяжкі часи, коли польський уряд почав нав'язувати православним Західної Русі унію з Римом. Під духовною опікою преподобного Іова у монастирі діяло братство, яке відстоювало права православних.

Десь на межі XVI-XVII століть преподобний Іов вирішив здійснити свій давній намір - віддатися молитвам та роздумам у спокійному, тихому місці. Він звернув увагу на Почаївську гору "здавна світлістю чудес многих осяяну". Незабаром братія обрала преподобного Іова ігуменом, і на цій посаді Преподобний пробув близько п'ятдесяти років, до самої своєї смерті. Він запровадив у монастирі чернечий устав преподобного Феодора Студита, упорядкував щоденне життя монастиря, започаткував регулярні богослужіння. За часів ігуменства преподобного Іова слава про монастир, де перебували чудотворна ікона Божої Матері та відбиток її святої стопи, поширилася по всьому Православному світу. Сам ігумен був відомий як скромна і добра людина, великий аскет та подвижник. Часто, заховавшись від світу у маленькій печері, він довго і гаряче молився. До того ж він був зразком працьовитості: власними зусиллями він виростив навколо обителі сад та викопав глибоку криницю і два ставки.

Після смерті покровительки монастиря Анни Гойської її онук і спадкоємець Андрій Фірлей пограбував монастир і навіть забрав звідти чудотворний образ Божої Матері. Більше ніж 25 років преподобному Іову довелося судитися з Фірлеєм, щоб повернути святиню. Але ще до завершення судової справи, з Божою допомогою, чудотворний образ було повернено до монастиря, а згодом, за рішенням суду, було повернено й вкрадене майно.

Преподобний займався літературною діяльністю та заснував у монастирі друкарню, в якій видавалися книги духовного змісту. В 1620 році преподобний Іов брав участь у Київському Соборі, що постановив "твердо стояти в Православній вірі Східній, навіть не думати про відступлення до унії... і до того ж нахиляти весь православний народ". Під цією постановою стояв підпис: "Іоанн Залізо, ігумен Почаївський".

У 1649 році завдяки преподобному Іову побожні Федір та Єва Домашевські зробили щедрий внесок на користь монастиря. На їхні кошти у Почаївському монастирі була збудована нова мурована церква на честь Пресвятої Тройці, в якій і зберігався чудотворний образ Божої Матері.

Упокоївся преподобний Іов 28 жовтня 1651 року, коли йому виповнилося сто років. Мощі його були віднайдені 1659 року Київським митрополитом Діонісієм.

У 1675 році турки оточили Почаївський монастир. На третій день облоги, під час читання акафіста, над монастирем з'явилася Сама Цариця Небесна, перед якою на колінах молився преподобний Іов. Турки відступили. Святиню було врятовано.

У 1721 році Почаївським монастирем заволоділи уніати. Чудотворну ікону Божої Матері вони шанували, але доступ паломників до мощей Преподобного припинили. Проте через 20 років чудеса преподобного Іова змусили уніатів допустити віруючих до святині.

У 1831 році уніати Волинського краю були возз'єднані з Православною Церквою. Мощі Преподобного знову були урочисто відкриті для поклоніння, а Почаївський монастир було проголошено Лаврою.

Пам'ять преподобного Іова, ігумена Почаївського, святкується 28 жовтня (10 листопада за н. ст.); 28 серпня (10 вересня за н. ст.); 10 (23 за н. ст.) жовтня із Собором всіх святих землі Волинської та у Неділю другу після П'ятидесятниці із Собором всіх святих землі Української.

Преподобних отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах спочивають

Славою і окрасою Української землі є Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Цей древній монастир є тим великим вертоградом Благодаті Божої, де як солодкі плоди засяяли преподобні отці Печерські. Сонм преподобних Києво-Печерських безперечно є незліченним і думаємо, що для нас відома лише невелика частка цього Полку Богокрасного Небесних покровителів і захисників нашої Батьківщини.

До собору преподобних отців Печерських, що в Дальніх Печерах спочивають належать такі Угодники Божі:

прп. Феодосій, ігумен Печерський (1074), прп. Мойсей чудотворець (XIII-XIV), прп. Лавтентій затворник (XIII-XIV), прп. Іларіон схимник (1066), прп. Пафнутій затврник (ХІІІ), прп. Мартирій диякон (XIV), прп. Феодор, кн.Острозький (бл.1483), прп. Афанасій затворник (ХІІІ), прп. Дионісій ієромонах затворник (XV), прп. Феофіл, архієп.Новгородський (бл.1482), прп. Зінон постник (XIV), прп. Григорій затворник чудотворець (XIV), прп. Іпатій цілитель (XIV), сщмч. Лукіан (1243), прп. Йосиф Багатохворобливий (XIV), прп. Павло Послушний (ХІІІ-XIV), прп. Сисой схимник (ХІІІ), прп. Нестор некнижний (ХІІ), прп. Памва затворник (1241), прп. Феодор мовчазний (ХІІІ), прп. Софроній затворник (ХІІІ), прп. Панкратій ієромонах затворник (ХІІІ), прп. Анатолій затворник (ХІІІ), прп. Аммон затворник (ХІІІ), прп. Мардарій затворник (ХІІІ-XIV), прп. Піор затворник (ХІІІ), прп. Мартирій затворник (ХІІІ-XIV), прп. Руф затворник (XIV), прмч. Веніамін затворник (XIV), прп. Касіан затворник (ХІІІ-XIV), прп. Арсеній працелюбний (XIV), прп. Євфімій схимник (XIV), прп. Тит воїн (XIV), прп. Ахіла диякон (XIV), прп. Паїсій (XIV), прп. Меркурій постник (XIV), прп. Макарій диякон (ХІІІ-XIV), прп. Пимен постник (ХІІ), прп. Леонтій і прп. Геронтій канонархи (XIV), прп. Захарія постник (ХІІІ-XIV), прп. Сілуан схимник (ХІІІ-XIV), прп. Агафон чудотворець (ХІІІ-XIV), прп. Ігнатій, архімандрит Печерський (1435), прп. Лонгин воротар (ХІІІ-XIV), прп. Акіндин, архімандрит Печерський (1235), прп. Амфілохій, єп.Володимир-Волинський (1122), прп. Даниїл старець (XIV), прп. Досифей, архімандрит Печерський (1218), прп. Євлогій старець (XIV), прп. Ісидор затворник (ХІІ-ХІІІ), прп. Тимофій, ігумен Печерський (1132), сщмч. Володимир (Богоявленський), митрополит Київський і Галицький (1918), прп. Сава Крииецький, Псковський (1495), прп. Євфимія (Предслава) ігуменя Полоцька (1173), прп. Павло(Конюшкевич), митрополит Тобольський і Сибірський (1770), Філарет (Амфітеатров), митрополит Київський і Галицький (1857).

Серед преподобних отців Києво-Печерських котрі спочивають у печерах Київської Лаври відомі також святі угодники котрі залишили нам, як дорогоцінний скарб свої мироточиві глави. Миро що витікає з цих глав є цілющим для тих, хто помазується ним і з вірою закликає молитовне заступництво Печерських святих.

http://rivne-cerkva.rv.ua/statti/1029-10veresna.html

Переглядів: 1027 | Додав: Prytyska | Теги: Житія святих
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^