Вівторок, 19.09.2017, 19:48
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід











Головна » 2016 » Листопад » 12 » Озерянської ікони Божої Матерi
02:13
Озерянської ікони Божої Матерi
12 листопада Свята Православна Церква вшановує Озерянську ікону Божої Матері. Озерянська ікона Пресвятої Богородиці вважається покровителькою Харкова і всієї Слобідської України, тому в цій частині нашої держави свято на честь цієї Чудотворної ікони відзначається особливо урочисто: літургії, молебні, акафісти відправляються в чисельних храмах краю.

За переказами, образ був знайдений в кінці XVI століття біля села Озеряни - звідси й назва ікони "Озерянська".

Під час татарських набігів на Україну один селянин з села Озерянки вийшов влітку косити траву на лузі. Від одного удару коси почувся людський стогін. Косар нахилився і побачив свічку, запалену перед іконою Божої Матері. Ікона була написана на полотні і від удару коси розрізалась на дві половини. Він, звичайно ж, відчув, що його вчинок страшний для нього і для оточуючих. Селянин узяв ці дві половини ікони, благоговійно помістив у себе в молитовному куті, запалив перед нею свічку і до ранку знайшов ікону цілою, лише тонкий слід розсічення залишався. На місці явлення ікони згодом виникла обитель, що отримала назву Озерянської, де була поставлена чудотворна ікона Богоматері, названа також Озерянською, від якої стали відбуватися рясні чудотворіння. У 1794 р. ікона перенесена в Преображенський Курязький монастир.

З давніх давен свята ікона відома на Слобідській землі завдяки чудесним благодіянням і чудесам, котрі сповна виливаються від неї. За молитвами Пресвятої Богородиці біля ікони багато людей отримувало і отримують зцілення від душевних і фізичних недуг. Перед іконою, за переказами, прозрів Григорій Квітка-Основ'яненко. У книзі «Сказання про Святої чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Озерянської», виданій у Харкові в 1892 році, наводиться чимало інших прикладів чудесних зцілень. Зцілився житель Чугуєва, що мав всохлі руку, зцілення хворої ноги отримав селянин села Липці, що під Харковом, а дві сестри єпископа Катеринославського і Таганрозького Серапіона позбулися, як і Григорій Квітка, від сліпоти.

Коли в липні-серпні 1871 року в Харкові лютувала епідемія холери, в місто з Курязького монастиря була принесена чудотворна Озерянська ікона. Її невпинно носили по домівках харків'ян, крамницях, вулицями, площами. І всюди служили молебні. У книзі «Сказання про Святої чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Озерянської» читаємо: «У цей час загального страху і зневіри, куди прибувала чудотворна ікона Богоматері в будинок, всі там відразу оживали, підбадьорювались, поспішали до неї прикластися. Прикладалися не тільки православні, а й іновірці: євреї і магометани, бо бачили від неї силу, оживляючу і таку, що зцілює. І молитва віруючих була почута ... »Холера відступила, а городяни ще більше увірували в благодать Озерянського образу Богоматері.

На пожертви мешканців міста в кінці XIX століття на території Покровського монастиря була зведена Озерянська церква. Її будівництво обійшлося в 196 тис. руб. В Озерянській церкві, освяченій 21 листопада 1896, з тих пір перебувала чудотворна ікона під час принесення її на зиму з Куряжської обителі.

Ще одна Озерянська церква була споруджена на Холодній Горі. Будівництво цього храму було розпочато в 1892 році на землі, яку пожертвували селянами Харківської волості. Раніше тут знаходився їхній спільна комора. Будівництво обійшлося в 150 тис. руб. Засоби збирав священик В. Пономарьов серед московського купецтва, але чималу суму пожертвували і харків'яни. У 1901 році трипрестольний (головний престол на честь Озерянської ікони Богоматері, інші два - св князя Володимира і св Амвросія Медіоланського.). Була освячена. Під час хресних ходів звідси, з вершини Холодної Гори, харківські архієреї благословляли чудотворною іконою богоспасенне місто Харків.

Перше перенесення Озерянської ікони Божої Матері хресним ходом з Курязького монастиря в Покровський, що знаходиться в центрі Харкова, відбулося 30 вересня 1844 року. Це був переддень престольного свята Свято-Покровського монастиря. Святиню зустрічало все місто. А 22 квітня 1845 чудотворну ікону перенесли назад у Куряж. Газета «Південний край» писала, що в такі дні «все загальної присутності навчальні заклади та торгові приміщення закриваються, і всі жителі старий, і молодий поспішають проводжати або зустрічати« Матінку, Царицю Небесну, чудотворну Її ікону Озерянську».

У 1862 році було дозволено щорічно привозити в «пристойному екіпажі» чудотворну ікону з Курязького монастиря в Мерефу, а звідти хресним ходом переносити її в Озеряну. Озерянська пустинь була скасована ще за князя Потьомкіна, тому чудотворна ікона під час перебування в Озерянах перебувала в тамтешньому Предтеченському храмі. Він був знищений вже в радянський час. Єдине, що нагадувало тут про чудотворний образі- джерело, що б'є на місці явлення ікони. Саму ж Озерянську ікону Богоматері войовничі атеїсти, що стояли при владі, знищили в 30-ті роки минулого століття. Залишилися лише списки з неї. Найдавніші і шановані з них знаходяться у Благовіщенському кафедральному соборі, в Холодногірському храмі і в відроджуваній Озерянської обителі.

Крізь траву забуття пробиваються паростки Віри, Надії, Любові. Знову розчищено святе джерело, увінчаний дерев'яним наметом. Поруч - невеликий, по-домашньому затишний храм-каплиця. Щосуботи, а також по великим і престольним свят відбувається тут богослужіння та освячення води. І настоятель храму молитовно проголошує: «Засяяло нам, більше за проміння сонячне, свята ікона Твоя, Владичице, в межах Озерянських».

Озерянська чудотворна ікона Богоматері має особливе значення для мисливців і рибалок, будучи протягом століть їхньою шанованою Небесною покровителькою і святою Заступницею.

Переглядів: 2162 | Додав: SERGIY_89
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^