Храм Миколи Притиски Офіційний веб-сайт

Святий апостол і євангеліст Іоан Богослов був сином Зеведея і Саломії - дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Апостола Іоана особливо любив Спаситель за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоан Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і Преображення Господнього на горі Фавор.

Під час Таємної Вечері він сидів при столі поруч з Господом і за знаком апостола Петра, припавши до грудей Спасителя, запитав про ім’я зрадника. Апостол Іоан йшов вслід за Господом, коли Його, зв’язаного, вели з Гефсиманського саду на суд беззаконних первос ... Читати далі »

Рівноапостльна Фекла народилась в місті Іконії. Вона була дочкою знатних і багатих батьків і вирізнялася незвичайною красою. В 18 річному віці її заручили зі знатним юнаком. Почувши проповідь святого апостола Павла про Спасителя, свята Фекла всім серцем возлюбила Господа Ісуса Христа і твердо вирішала не одружуватись і присвятити своє життя Євангельській проповіді. Мати святої Фекли не підтримала намір своєї дочки і примушувала її одружитися з зарученим з нею женихом. Обручник святої Фекли поскаржився на апостола Павла правителю міста, звинувачуючи його в тому, що він відвернув від нього наречену. Правитель кинув святого апостола в темницю. Свята Фекла вночі таємно втікла з дому, підкупила тюремних сторожів, віддавши їм всі свої золоті прикраси і проникла до в’язня у в’язницю. Сиділа біля ніг апостола, прислухаючись до його батькивських настанов. Зникнення Фек ... Читати далі »

4 жовтня за новим стилем Свята Православна Церква вшановує пам’ять великого світильника землі Української – святителя Димитрія (Туптала) митрополита Ростовського, згадуючи про дивне знайдення його чесних і многоцілющих мощей.

Святитель Димитрій прибув у 1702 році на Ростовську кафедру, перш за все відвідав монастир святителя Якова, єпископа Ростовського. У соборній церкві на честь Зачаття Пресвятої Богородиці він звершив літургію, після якої при всіх присутніх у храмі визначив на правій стороні храму місце свого майбутнього поховання зі словами: « Ось спокій мій, тут оселюся на віки віків». Преставився святитель Димитрій 28 жовтня (10 листопада) 1709 р. Не зважаючи на бажання Святителя, виражене у заповіті, духовенство і жителі Ростова просили місцеблюстителя патріаршого престолу Рязанського митрополита Стефана Яворського, що прибув для поховання святит ... Читати далі »

Сьогодні Христос дає нам, або, скоріше, нагадує нам про дві основні заповіді: про те, щоб любити Бога всім серцем  нашим, всім нашим розумом, всіма нашими силами,( тобто всією владою і здатністю любити, які нам дані) і ближнього любити, як самого себе.

Коли ми чуємо слово « заповідь», ми завжди згадуємо його, як наказ про те, що ми повинні зробити, а якщо не зробимо, то понесемо відповідальність, прийде покарання: але це слово має більш широкий смисл. Воно означає заповіт Божий [даний] нам, коли Він створив нас, то обдарував  свободою, здатністю стояти на власних ногах, дав нам владу вибору і владу слідувати нашому покликанню або відвернутися від нього. І ось, це не « наказ» від Бога: це ніби настанова, або заповіт в тому розумінні ... Читати далі »

Свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього належить до двунадесятих свят. Історики Східньої Церкви загально сходяться в тому, що передусім дві події дали мотив до установлення цього свята: віднайдення св. Господнього Хреста в 4 ст. і його повернення з перської неволі в 7 столітті.

Початок свята Воздвиження дало освячення храму Господнього Воскресіння, що його збудував св. Костянтин Великий на Голгофі в Єрусалимі. Це освячення відбулося дуже урочисто за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня після освячення храму було урочисте воздвиження віднайденого св. Хресного Дерева. Під час воздвиження народ багато разів взивав „Господи помилуй”. Відтоді Східна Церква щорічно святкує пам'ять освячення храму Воскресіння 26 вересня, а Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня...

... Читати далі »

Коли наблизився час народитися Спасителеві світу,в галилейському місті Назареті жив нащадок царя Давида Іоаким із своєю дружиною Анною. Обоє були благочестивими людьми і були відомі не своїм царським походженням, а смиренням та милосердям. Все їхнє життя було проникнуте любов'ю до Бога і до людей. Вони дожили до глибокої старості, а дітей не мали, від чого дуже засмучувалися. Та, незважаючи на свою старість, вони не переставали просити у Бога, щоб Він послав їм дитину. Вони дали обіцянку (обітницю): якщо у них народиться немовля, посвятити його на служіння Богу. 

У той час кожен єврей сподівався через своє потомство бути учасником у царстві Месії, тобто Христа Спасителя. Тому кожен бездітний єврей зазнавав зневаги в інших, бо це вважалося великою карою Божою за гріхи. Особливо важко було Іоакимові, як нащадкові царя Давида, тому що саме в його роді ... Читати далі »