Храм Миколи Притиски Офіційний веб-сайт

7 липня Свята Православна Церква звершує пам'ять Різдва чесного славного Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана. Разом із цим вже нормальним і традиційним у нашому суспільстві, яке декларує себе як християнське, стало влаштування цього дня масових забав і гулянь на честь слов'янського бога Купали, що є по суті поверненням до язичництва і служіння ідолам і міфологічним богам. Більше того, задля кращого і спокійнішого прийняття подібних акцій суспільством, їх "охристиянізували", назвавши цей день святом Івана Купала.

Позицію і погляд Церкви у спеціальному коментарі для "Граду Лева" пояснює викладач Львівської православної богословської академії, благочинний Академічного храму свт. Іоана Золотоустого ієрей Назарій Лозинський:

"В історії Церкви так склалось, що християнізація язичницьких народів проходила важкий шлях боротьби із я ... Читати далі »

Про народження Івана Хрестителя відомо лише із Євангелія від Луки. З нього відомо, що пророк Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Авії) і праведної Єлизавети (з роду Аарона) (Лк. 1:5), родички Пресвятої Богородиці. Вони були вже у похилому віці й не сподівалися на потомство. Під час черги служіння Захарії у Єрусалимському Храмі йому випала служба жертвувати кадила на вівтарі, що відбувалось два рази в день. (За жеребом визначались різні завдання священників у святині.) Вівтар кадила знаходився у «святилищі», куди мали входити тільки священники. Архангел Гавриїл був посланий Богом сповістити йому про народження сина. Архангел став поруч кадильного жертовника і сказав: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.» (Лк. 1:13). Ім'я Іван тоді означало - Ягве був милостивий. Заха ... Читати далі »

Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату, який збирався 27 червня 2013 року, канонізував київського князя-християнина Оскольда (Аскольда) – Миколая (+882) і приєднав його до лику святих, повідомляє Православний Оглядач з посиланням на cerkva.info. 

«Немає сумніву в тому, що Оскольд загинув як мученик, будучи першим нашим просвітителем і першим князем-християнином. Кияни з християнськими почестями поховали вбитого Оскольда, і на його могилі згодом Олма збудував церкву Святого Миколая», - стверджує Помісний Собор УПЦ КП.

Собор з певністю констатує факт, що ніхто із сучасників князя не сумнівався у його святості. Тому справедливо заявляє один із перших академічних істориків В. Татіщев, що Оскольда «можна за першого руського мученика вважати».

Поступово, з відкриттям нових джерел і доказів ... Читати далі »

Вселенський Патріарх Варфоломій 1 липня у Тронному залі своєї резиденції після поминального Богослужіння з нагоди 40-го дня від упокоєння митрополита Перги Євангела значну частину промови присвятив українському питанню.

Через тиждень після свята П'ятдесятниці починається піст, який носить ім'я святих апостолів. Ця назва пов'язана по-перше, з тим, що він відбувається за прикладом перших учнів Христових, котрі постом готували себе до всесвітньої проповіді Євангелія після отримання дарів Святого Духа, тобто - після П'ятдесятниці. По-друге, за сучасним церковним уставом він продовжується до дня святих апостолів Петра і Павла (знову - зв'язок з апостолами). По-третє, встановлення цього звичаю сягає апостольських часів - першого християнського покоління.

До наших днів дійшов пам'ятник ранньохристиянської писемності, відомий під назвою «Постанови святих апостолів». Хоча, текст продовжував коригуватися і доповнюватися аж до III століття, багато викладеного в ньому устави та положення відображають апостольську епоху і містять апостольське вчення. У п'ятій книзі «Постанов» чи ... Читати далі »