Храм Миколи Притиски Офіційний веб-сайт

Літургія Ранішосвячених Дарів – одне з найкрасивіших Богослужінь Православної Церкви і є окрасою служб Великого посту. Її дійсно можна назвати серцевиною та найбільш характерним Богослужінням цього священного періоду. Назва цієї служби розкриває нам саму сутність її, тобто вона є літургією саме Дарів Ранішосвячених. Цією ознакою вона відрізняється від повних Літургій святителів Василія Великого і Іоана Золотоустого, на яких звершується Свята Євхаристія – приношення і освячення Дарів. Власне, літургія Ранішосвячених Дарів не є «літургією» у тому сенсі, в якому ми розуміємо Літургії святих учителів Церкви Василія Великого та Іоана Золотоустого, а являється особливим чином Причастя.

Щоб зрозуміти причини виникнення чину причащання ранішосвяченими Святими Дарами, слід поглянути в глибину історії...

< ... Читати далі »

Авторство літургії Ранішосвячених Дарів приписували, зокрема, у першому тисячолітті християнства, багатьом відомим і шанованим святим: апостолу Якову, Брату Господньому, апостолу Петру, апостолу Марку, святителю Василію Великому або святителю Афанасію Великому. Деякі з найстаріших рукописів зі змістом цієї літургії приписували її святителю Епіфанію, єпископу Саламінському, водночас, інші – святителю Герману І, патріарху Константинопольському (715-729 рр.). Сирійська традиція, натомість, авторство цієї літургії приписувала Северу, патріарху Антіохійському (511-518 рр.), а деякі західні літургісти вважали автором Великопостової літургії преподобного Іоана Дамаскина (бл. 650- бл. 753 рр.).

В багатьох рукописах першого тисячоліття взагалі нема згадок про автора літургії Ранішосвячених Дарів.

Проте, починаючи з ХІІ ст., більшість рукописів приписують авторство цієї літургії св. Григорію І Великому, папі (590-604 рр.), званому на Сході Григорієм Діалогосом ... Читати далі »

Дотепер ми говорили про церковне вчення стосовно посту, вчення, що передається нам насамперед через великопісне богослужіння. Тепер устає питання: як можемо ми застосувати це вчення до нашого життя? Як міг би Великий Піст бути не тільки номінальним, але стати дійсно рушійною силою у нашому існуванні? Наше життя (чи потрібно нагадувати це?) настільки відрізняється від того, котрим жили люди, що створили ці стихири, канони, що установили ці богослужіння і статут. Вони жили ще відносно невеликими громадами, поза містом, в органічно православному світі; самий порядок життя був глибоко церковним. Тепер ми живемо у величезному, урбаністичному, технологічному суспільстві, плюралістичному у своїх релігійних віруваннях, секулярному (світському) за світог ... Читати далі »

  Я вигукую сильніше труби, не для того, щоб задовільнити слух задоволенням, але щоб заглушити задоволення словом правди, пристрасть шлунка припинити, і викликати дію посту.

Піст подає небесну вигоду, а хтивість є шкодою, що підлягає покаранню. Хто віддається їжі і задовольняє пристрасть шлунка, той втрачає духовний плід душі, а хто постом висушує плоть і уникає обжерливості, той заготовляє собі, як скарб, надію на краще.

Піст вчить цнотливості, робить твердим; піст приготовляє до благочестя і вправляє для терпіння; піст створює ангельське життя і вдосконалює духовно тіло; піст захист душі і непереможна зброя тіла. Не допускає він до себе підступного задоволення і перемагає пристрасть, яка зароджується. Піст зводить думку на небо і окрилює її до безсмертної природи.

Отже, будемо постити, улюблені, не проходячи дні посту з похмурим ... Читати далі »

Перлиною Православного Богослужіння є Великий Покаянний канон святого преподобного Андрія Критського. Саме читанням цього розчуленого зову душі прп. Андрія Матір-Церква відкриває нам ворота Святої Чотиридесятниці.

У перші чотири дні Великого Посту цей канон ділиться на частини і читається на Великому повечір’ї, а на Утрені в четвер п’ятої седмиці читається повністю. Більше ніж 1300 років Свята Церква завдяки цьому твору відкриває нам глибину покаяння. Цей канон можна описати як покаянний плач, що розкриває нам всю безодню гріха. Проникливі слова збентежують душу християнина і пробуджують спрагле серце людини від гріховного сну. Преподобний Андрій майстерно зображає нам великі образи – Адама і Єву, рай і гріхопадіння, патріарха Ноя і потоп, Давида, Обітованну Землю і особливо Христа і Церкву.

Канон написаний від першої особи, але оплакуючи власні ... Читати далі »

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!

Піст – весна для душі, найсприятливіший час для спасіння, час перетворень, переосмислення прожитого життя і вчинених гріхів. Тому в ці благословенні і святі дні Великого посту ми насамперед повинні піднести подяку Богові за Його милосердя і бажання для кожного спасіння, за сприятливий час, коли ми маємо можливість возносити молитви і щире покаяння у вчинених гріхах. Кожного дня ми маємо можливість вслухатися в прекрасні та повчальні піснеспіви, що надихають нас на покаяння. Недаремно Церква одягає жалобні ризи, пропонує особливі піснеспіви, які спонукають і ведуть до покаяння, намагаються розбудити нашу приспану совість та викликати благе бажання до змін і виправлення. Весна пробуджує все живе на землі, одягаючи його в нові прекрасні шати, так і ці святі дні примушують і нас скинути заплямоване веретище гріхів і за допомогою посту, молитви і покаянн ... Читати далі »

Приготувавши віруючих до подвигів посту й покаяння, Церква вводить їх в сам подвиг. Богослужіння Великого посту, як і богослужіння підготовчих до нього тижнів, постійно спонукають до посту і покаяння, зображають стан душі, яка кається і плаче про свої гріхи. Цьому відповідає і зовнішній образ здійснення великопосних богослужінь: у седмичні дні Великого посту, виключаючи суботи і неділі, Церква не здійснює повної літургії, цього самого урочистого і святкового християнського богослужіння. Замість повної літургії по середах і п'ятницях служиться літургія Раніш освячених Дарів. Склад інших церковних служб змінюється згідно з часом. В седмичні дні майже припиняється спів, надається перевага читанню з старозавітних писань, особливо Псалтирі, в усі церковні служби вводиться молитва святого Єфрема Сиріна з великими (земними) поклонами, а третій, шостий і дев'ятий час ... Читати далі »