Храм Миколи Притиски Офіційний веб-сайт

Таїнство відбудеться у вівторок, 2 квітня, о 10.00.

Запис – в іконній лавці. Записана людина обов’язково повинна бути присутня.

Із запитаннями – звертатись до духовенства храму або в іконну лавку.

Щороку, 22 березня, Свята Православна Церква вшановує пам’ять 40-а мучеників, що в Севастійському озері були замучені. Це свято є одним з найбільш шанованих православними християнами свят. В день пам’яті святих страстотерпців Севастійських полегшується піст і служиться Літургія Ранішосвячених Дарів.

В 313 р. святий рівноапостольний цар Константин Великий видав Міланський едикт, згідно з яким розширювалась свобода віросповідування і християни прирівнювались в правах з язичниками. Але співправитель Константина – Лікіній – готувався до війни проти Константина та, боячись зради, вирішив очистити від християн своє військо.

В той час, у вірменському місті Севастії, одним з військових начальників був Агриколай, ревний прихильник язичництва. Під його керівництвом була дружина з сорока кападокійців, хоробрих воїнів, які стали переможцями в багатьох битвах ... Читати далі »

Святий мученик Конон Ісаврійський народився у Віфанії, селищі, розташованому поряд з малоазійськім містом Ісаврією, жителі якого прийняли християнську віру від апостола Павла. Святий Конон з юності сподобився особливого заступництва Архистратига Михаїла, який являвся йому і допомагав в багатьох важких обставинах його життя.

За наполяганням батьків Конон був заручений з дівчиною на ім'я Ганна, яку після весілля він переконав залишитися дівою. Молоде подружжя жило як брат з сестрою, присвятивши себе цілком Богові. Святий Конон привів до християнської віри і своїх батьків. Його батько, святий Нестор, за викриття ідолопоклонників прийняв мученицьку смерть.

Рано поховавши матір і дружину, святий Конон продовжував служіння Богові, цілком присвятивши себе чернечим працям, посту і молитві. У похилому віці святий подвижник був прославлений дарами чудотво ... Читати далі »

У першу неділю Великого посту свята Церква згадує перемогу православ’я над єресями, тому цей день називається "Неділею православ’я”. Це свято було установлене у 842 р. при візантійському імператорі Михаїлі і його матері Феодорі, коли Константинопольським Патріархом був св. Мефодій.

Свято було встановлене після перемоги над іконоборчою єрессю. Але оскільки перемогою над цією єрессю св. Церква остаточно розкрила православне християнське віровчення і сформулювала його у постановах семи Вселенських Соборів, то подія ця називається не торжеством іконошанування, а Торжеством православ’я.

Це не означає, що після середини IX століття більше не з’являлося єресей; це значить, що всі наступні єресі, якими б вони не були численними і різноманітними, осуджуються постановами семи Вселенських Соборів.

У суча ... Читати далі »

 Волоколамська ікона Божої Матері - список з Володимирської ікони Московського Успенського собору. Ікона була привезена із Звенигороду до Успенського монастиря преподобного Йосифа Волоцького 2 березня 1572 року, на 2-му тижні Великого посту і урочисто зустрінута ігуменом Леонідом (1563 - 1566; 1568 - 1573) зі всією монастирською братією.
Відмітною особливістю її є зображення на полях святителів Кипріана (справа) і Геронтія (зліва), митрополитів Московських.
З ім'ям митрополита Кипріана пов'язано перше прибуття стародавньої Володимирської ікони Божої Матері з Володимира до Москви у 1395 році, а при митрополитові Геронтії в 1480 році Володимирська святиня остаточно стала московською.
У 1588 році Волоколамській іконі була присвячена надбрамна церква південних воріт Йосифо-Волоцького монастиря на честь Стрітення Володимирської ікони Пресвятої Богоро ... Читати далі »

Митрополит Іов Борецький був найяскравішою та найвеличнішою постаттю XVII ст.як в історії СвятоМихайлівського монастиря так і всієї Православної Церкви в Україні. Майбутній святитель Церкви Христової Іван Матвійович Борецький народився (рік і дата народження невідомі) в родині українського шляхтича у с. Бірча (сьогодні це містечко Бірча, Городоцького району, Львівської області) Руського воєводства на Галичині [13, c. 80]. 

Майже нічого не відомо про юні роки Івана Борецького, крім того, що він навчався у Львівській братській школі, а пізніше, за свідченням декотрих дослідників у Краківському та Геттінгенському університетах [19, c. 64]. Приїхавши у Львів Іван Матвійович стає викладачем латинської і грецької мов у Львівській братській школі (1604 р.), а через невеликий відрізок часу обіймає поса ... Читати далі »