Неділя, 24.01.2021, 19:16
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід









Головна » 2012 » Вересень » 30
Парафія Святого Олександра – найстарша католицька парафія Києва. Зважаючи на дати побудови храму (1817–1842 рр.), це може видатися дивним: надто мало для такого стародавнього міста, як наше. Але слід зважати на історичні обставини. 

Через війни та численні політичні, національні, віросповідні переслідування; через те, що Київ завжди був одним з центрів політичних та воєнних "розбірок” у Східній Європі, ми зрештою лише з документальних згадок та старих гравюр і фото знаємо і про святого Яцека Одровонжа, який жив у Києві ще у ХІІІ ст., і про те, що до XVII ст. на Подолі був величезний домініканський монастир, і про те, врешті-решт, що на території нинішньої плебанії парафії святого Олександра був перше дерев’яний комплекс домініканського монастиря. Під час будівництва нинішнього, усім добре відомого, кам’яного храму, яке ... Читати далі »
Просмотров: 2477 | Добавил: SERGIY_89 | Дата: 30.09.2012 Коментарі

30 вересня у Сокалі на Львівщині відбулося перенесення копії ікони Матері Божої Сокальської до місцевого храму.

Ікона була намальована литовцем Яковом Венжиком. Одного дня він раптово втратив зір. Аби випросити благодать знову бачити, він вирушив до Ченстохови, де Матір Божа зцілила його. Як подяку він склад обіцянку намалювати Її образ, подібний до того, що в Ченстохові. Лише після третього візиту на Ясну Гору йому це вдало, адже перші два рази він забував побачене і не міг його правильно відтворити. Готову роботу він віддав до храму м. Сокаля.

1519 року татари спалили місто, проте ікону вдалося врятувати. Згодом вона проявила себе як чудотворна.

Слава про неї вийшла за межі країни. До каплички, де знаходилася Матір Божа Сокальська, приходили тисячі людей. Тому за кілька років там постав великий храм, яким з ... Читати далі »
Просмотров: 2636 | Добавил: SERGIY_89 | Дата: 30.09.2012 Коментарі

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

Ханаанка, яка приступила до Христа благаючи Його зцілити її біснувату дочку, язичниця, в час, коли євреї, єдині, хто вірив в Бога Єдиного, не спілкувалися з поганами, цуралися, їх. І ось ця жінка підходить до Христа: це вже говорить про те, що вона в Ньому побачила щось, чого вона не бачила в інших, що вона відчула щось у Ньому: чуттям, серцем вловила щось, що вселило їй довіру і зняло з неї страх, що вона буде прогнана.

І вона звернулася до Нього зі словами, які ми знаходимо також в Євангелії від Марка на вустах сліпого Вартімея: Ісусе, сину Давид! .. Це вже - сповідь віри: звичайно, не у Христа як Сина Божого, але в Христа як народженого від царственої гілки Давида, з якої має народитися Спаситель світу: Ісус, сину Давида, помилуй мою дочку! Вона біснується...

А Христос іде Своїм шляхом, мовчки, не озиваючись на її крик. І учні звертаються до Нього: "Відпусти її, - бо вона нас переслідує цим криком надії і в ... Читати далі »
Просмотров: 2973 | Добавил: SERGIY_89 | Дата: 29.09.2012 Коментарі


Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^