Понеділок, 20.11.2017, 07:04
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід










Головна » Файли » Житія Святих на кожен день

Знайдення мощей прав. діви Юліанії, княжни Ольшанської, Дубровицької. Прп. Сисоя, схимника Києво-Печерського. Прп. Сисоя Великого
19.07.2012, 02:57
Свята, праведна діва Юліанія, княжна Ольшанська, Дубровицька.
Свята праведна діва Юліанія походила із знатного роду князів Дубровицьких-Ольшанських. Вона була донькою князя Юрія Ольшанського відомого фундатора Києво-Печерської Лаври, який жив у першій половині XVI ст. Багато відомостей про коротке земне життя святої невідомо. Знаємо, що вона була слухняною і смиренною, вела чистий спосіб життя, мала велику любов до ближніх. З невідомих причин праведна діва упокоїлась у ранньому віці, маючи 16 років від народження. Як дочка фундатора Печерського монастиря праведна Юліанія була похована в цій святій обителі. За свої чесноти свята була прославлена Господом нетлінням її мощей, від дотику до яких люди зцілялися від різних хвороб.
Чесні мощі діви Юліанії були знайдені на початку XVII ст. при печерському архимандриті Єлесеї Плетенецькому. Копаючи могилу біля великої Успенської церкви ченці випадково натрапили на нетлінні мощі молодої діви, її тіло було одягнене в дорогий одяг, на пальцях рук виблискували золоті перстені, на голові був дівочий вінець із смарагдів. Герб князів Дубровицьких-Ольшанських і срібна дощечка з надписом, вказували на те, що це була Юліанія княжна Ольшанська. Святу вбрали у новий одяг і поклалиу соборній церкві, але без почестей.
Коли Київський митрополичий престол посів великий святитель Церкви Петро Могила, то при цьому митрополитові розпочалося належне шанування пам’яті святої Юліанії. Приводом цьому послужило чудесне видіння. Праведна Юліанія з’явилась святителю Петру в числі святих дів і дорікала йомуза неналежне шанування її. Під керівництвом і за участю митополита Петра Могили мощі святої праведної діви Юліані, княжни Ольшанської були перенесені на почесне місце в Соборній церкві. Було встановлено пам’ять її святкувати 6 ( 19 за. н. ст) липня.
Праведна діва Юліанія є однією з найбільш шанованих святих Волинської землі. Правосланий люд шанує її як велику заступницю і покровительку рідного краю. Пам’ять Святої Юліанії вшановується ще в Неділю другу, після П’ятдесятниці разом з собором всіх святих землі Української, в Неділю другу, Великого посту, в день пам’яті всіх преподобних Печерських, що в Ближніх печерах 28 вересня ( 11 жовтня н. ст ) і вдень пам’яті всіх святих землі Волинської 10 ( 23 за н. ст.) жовтня.

Преподобний Сисой схимник Печерський, у Дальнiх печерах (ХVІ) трудився в XIII столітті в Києво-Печерській обителі. Він проводив печерне життя своє у великих посницьких трудах. Його стриманості дивувалися всі, хто знали його. Він переміг всі пристрасті плоті і духу і придбав велику благодать від Бога. Провівши всі свої дні в подвигах чернецтва, він задовго до смерті передбачав своє упокоєння. У загальній службі святим отцям, що спочивають у Дальніх печерах, преподобний Сисой згадується разом з преподобним Григорієм Посником: «Сисоя, що вчинив чудо й Григорія, що ім'я від бадьорості здобув, обидва постом приборкали свої пристрасті ...» Пам'ять преподобного Свята Церква відзначає 6 / 19 липня і 28 августа/10 вересня разом з Собором всіх преподобних отців Києво-Печерських, що у Дальніх печерах спочивають.

Преподобний Сисой Великий († 429) був ченцем-самітником, подвизався в єгипетській пустелі в печері, освяченій молитовними трудами його попередника - преподобного Антонія Великого (пам'ять 30 січня). За шістдесят років пустельного подвигу преподобний Сисой досяг високої духовної чистоти і набув дару чудотворення настільки, що одного разу навіть своєю молитвою повернув до життя померлого юнака. 
Надзвичайно суворий до себе, преподобний Сисой був дуже милостивий та щедрий до ближніх і всіх приймав з любов'ю. Тих, хто відвідував його, преподобний завжди насамперед навчав смирення. На запитання одного пустельника, як він міг досягти безперестанного пам'ятання про Бога, преподобний зауважив: "Це ще небагато, сину мій, найважливіше - вважати себе нижче за всіх, тому що таке приниження сприяє здобуттю смирення". Коли його ченці запитали, чи достатньо одного року для покаяння упалому в гріх братові, - преподобний Сисой відповів: "Я вірую в милосердя Чоловіколюбця Бога, і якщо людина покається всією душею, то Бог прийме його покаяння протягом трьох днів".
Коли преподобний Сисой лежав на смертному одрі, учні, що оточували старця побачили, що обличчя його просяяло. Вони запитали вмираючого, що він бачить. Авва Сисой відповів, що він бачить святих пророків і апостолів. Учні запитали, з ким Преподобний розмовляє? Він сказав, що прийшли Ангели за його душею, а він просить їх дати йому ще хоч короткий час на покаяння. "Тобі, отче, немає потреби в покаянні", - заперечили учні. Але преподобний Сисой, зі свого великого смирення, відповів: "Воістину я не знаю, чи створив я хоч початок покаяння мого". Після цих слів обличчя святого авви просяяло так, що братія не осмілювалися на нього дивитися. Преподобний встиг сказати їм, що бачить Самого Господа, і свята душа його відійшла в Царство Небесне.

Категорія: Житія Святих на кожен день | Додав: SERGIY_89 | Теги: Житія святих
Переглядів: 1767 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^