Середа, 18.10.2017, 17:55
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід










Головна » Файли » Житія Святих на кожен день

Преподобний Ісая Чудотворець Києво-Печерський; Преподобний Пахомій Великий
28.05.2012, 15:26

 Преподобний Ісая Чудотворець Києво-Печерський

Преподобний Ісая Чудотворець належить до великого сонму угодників і чудотворців Печерських. Прийшов преподобний до Києво-Печерської обителі за покликом свого серця. І в київських печерах подвизався в XI – на початку XII ст. Основним подвигом його життя були безмовність і невтомні труди, за що він був названий трудолюбним. За великі подвиги Господь обдарував преподобного Ісаю даром чудотворення. Упокоївся святий подвижник в 1115 році, мощі його спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.

Частинка мощей преподобного Ісаї зберігається у Свято-Покровському кафедральному соборі міста Рівне, в нижньому храмі, освяченому на честь Всіх святих землі Волинської. Святкування преподобному Ісаї звершується 28 травня 11 жовтня і в Другу неділю Великого посту.

Преподобний Пахомій Великий

Преподобний Пахомій Великий, поряд з Антонієм Великим (пам'ять 17 січня), Макарієм Великим (пам'ять 19 січня) і Євфимієм Великим (пам'ять 20 січня), є стовпом пустельництва і засновником чернечого гуртожитного життя в Єгипті. Народився преподобний Пахомій у III столітті в Фіваїді (Верхній Єгипет) від батьків язичників і одержав гарну світську освіту. З юності він мав задатки доброї вдачі, був поміркований і розважливий. Коли Пахомію виповнилося 20 років, він був призваний до війська імператора Костянтина (мабуть, в 315 році). Новобранців розмістили в будівлі міської в'язниці під охороною варти. Місцеві християни прийшли з запасами їжі, годували воїнів і старанно служили їм. Коли юнак дізнався, що ці люди так роблять заради свого Бога, виконуючи Його заповідь про любов до ближніх, це глибоко запало в його чисту душу. Пахомій дав обіцянку стати християнином. Повернувшись з війська після перемоги, Пахомій прийняв святе Хрещення, оселився у відокремленому селищі Шенесіт і відразу ж став вести суворе подвижницьке життя. Відчувши необхідність в духовному керівнику, він звернувся до Фіваїдского пустельника Паламона і був прийнятий старцем з любов'ю. Преподобний Пахомій став ревно проходити чернечі подвиги за прикладом свого наставника.

Одного разу, після 10 років пустельного життя, преподобний Пахомій, йдучи по пустелі, зупинився біля руїн селища Тавеннісі і почув Голос, який наказав йому збудувати на цьому місці обитель. Пахомій розповів про це старцю Паламону, й обидва, прийнявши почуті слова за зазначення Боже, вирушили в Тавеннісі і почали будувати невелике чернече житло. Святий старець Паламон благословив початок заснування обителі і передбачив майбутню її славу. Незабаром преподобний Паламон відійшов до Господа. Тоді святому Пахомію явився Ангел Божий у вигляді схимника і вручив йому устав чернечого життя. Незабаром до преподобного прийшов його старший брат Іоан і поселився разом з ним.

Преподобний Пахомій терпів багато спокус і нападів від ворога роду людського, але всі спокуси святий мужньо відбивав завдяки молитві до Бога і терпінню.

Поступово до преподобного Пахомія стали збиратися учні. Усіх їх вражало працьовитість наставника, який встигав виконувати всі монастирські роботи: вирощував сад, розмовляв із тими, хто приходив і просив настанов, служив хворим. Преподобний Пахомій ввів устав загального житія, встановивши однаковість для всіх в їжі та одязі. Ченці обителі повинні були працювати в призначених для них послухах на загальну користь обителі. У числі послухів було переписування книг. Ченці не повинні були мати власних грошей або приймати що-небудь від своїх родичів. Преподобний вважав, що послух, що виконується зі старанністю, вище посту і молитви, і вимагав від ченців точного дотримання уставу, суворо караючи порушників.

Одного разу до преподобного Пахомія прийшла його сестра Марія, яка давно хотіла побачити брата. Але суворий подвижник відмовив їй у побаченні і через воротаря передав їй благословення вступити на шлях чернечого життя, обіцяючи в цьому свою допомогу. Марія заплакала, але вчинила згідно з вказівкою брата. Тавеніські ченці побудували для неї житло на протилежному березі Нілу. До Марії стали збиратися черниці, і незабаром створилася жіноча обитель з суворим уставом, який був переданий преподобним Пахомієм.

Число ченців монастиря швидко зростала, що викликало необхідність побудови ще 7-ми монастирів поблизу. Кількість ченців доходила до 7000, і всі вони знаходилися під керівництвом преподобного Пахомія, який відвідував усі монастирі і керував ними. У той же час преподобний Пахомій залишався глибоко смиренним ченцем, який завжди готовий був слухати, і приймати зауваження від кожного брата.

Суворий і вимогливий до себе, преподобний Пахомій мав велике милосердя і поблажливість до недостатньо духовно зрілих насельників. Один із ченців прагнув до подвигу мучеництва, але преподобний відвертав його від цих прагнень і наставляв безмовно виконувати чернечий послух, приборкуючи в собі гордість і привчити до смирення. Однак інок не послухав наставника і пішов з обителі, після чого зазнав нападу розбійників, які під страхом смерті примусили його принести жертву язичницьким богам. У повному розпачі чернець повернувся до обителі. Преподобний велів йому посилено молитися вдень і вночі, дотримуватися строгого посту і жити в повному мовчанні. Чернець послухав повчанням преподобного, і це спасло його душу від відчаю.

Преподобний навчав всіляко побоюватися засудження інших і сам боявся навіть у думках засудити будь-кого.

З особливою любов'ю ставився преподобний Пахомій до хворих насельників. Він відвідував їх, підбадьорював сумуючих, переконував дякувати Богові і покладати надію на Його святу волю. Хворим він послаблював піст, якщо це було необхідно для їхнього одужання. Одного разу, під час відсутності преподобного, кухар не готував ченцям вареної їжі, посилаючись на те, що браття люблять постити. Замість свого послуху він сплів 500 рогож, але преподобний не схвалив його вчинку, і в покарання за непослух велів спалити всі виготовлені кухарем рогожі.

Преподобний Пахомій завжди повчав ченців мати надію лише на допомогу і милість Божу. В обителі якось стала нестача пшениці. Цілу ніч святий провів у молитві, а вранці привезли від начальника міста велику кількість хліба для монастиря, нічого не взявши на сплату. Господь сподобив преподобного Пахомія дару чудотворення і зцілення хвороб.

Йому була відкрита Господом майбутня долячернецтва. Святий знав, що останні ченці не будуть мати такої ревності до подвигів, як перші, будуть ходити як у темряві, не маючи досвідчених керівників. Витягшись на землі, преподобний Пахомій гірко плакав, благаючи Господа і просячи милості для них. У відповідь він почув Голос: «Пахомію, пам'ятай про милосердя Боже. Про останніх ченців знай, що й вони отримають нагороду, бо їм доведеться страждати від тяжкого для ченця життя».

Під кінець свого життя преподобний Пахомій тяжко захворів моровою хворобою, яка лютувала в тих місцях. За ним з синівською любов'ю доглядав його найближчий і улюблений учень преподобний Феодор Освячений. Упокоївся преподобний Пахомій близько 348 року у віці 53-х років і був похований у горах біля обителі.

http://rivne-cerkva.rv.ua/news/2346-28-travnia-pam-iat-prepodobnoho-isai-chudotvotsia-kyievo-pecherskoho-prepodobnoho-pakhomiia-velykoho.html

Категорія: Житія Святих на кожен день | Додав: Prytyska | Теги: Житія святих
Переглядів: 1217 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^