Субота, 15.12.2018, 12:18
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід










Головна » Файли » Житія Святих на кожен день

4 вересня
04.09.2012, 07:14
Ікона належить до іконографічного типу «Одигітрія». Характерною особливістю зображення Спасителя на Грузинській ікони є підвернута під ліву, оголена підошва правої ноги. В іконі знаходяться 4 мощевика. З ікони були зроблені і інші списки, деякі з яких шанувалися чудотворними. За переказами, ікона була написана в Грузії, але була вивезена в Персію при завоюванні країни шахом Аббасом. У 1625 році ікону придбав прикажчик ярославського купця Григорія Литкіна. В 1629 році ікону передали Красногорському монастирю на річці Пинеге під Архангельськом. З того часу іконі почали приписувати безліч чудотворінь, які зафіксовані в церковних літописах. Так, наприклад, безліч зцілень сталося в 1654 році в Москві під час спалаху чуми в місті. Ікона, привезена туди для виготовлення нового окладу, з волі Божої дарувала позбавлення від хвороби багатьом людям. За наказом патріарха Никона іконі було встановлено святкування 4 вересня 1658 року. А з 1698 року було наказано щорічно приносити ікону до Архангельська, Вологди, Великого Устюга, Переславль-Залеського, Москви і в Сибір. В 1920-1922 роках після закриття Красногірського монастиря ікона зникла, але потім, в 1946 році після відкриття монастиря образ Богоматері знову з'являється в ньому. Архангельський єпископ Леонтій (Смирнов) у 1946 році повідомляв у Московську патріархію, що Грузинська ікона брала участь у хресній ході в Архангельську. Після цього доля ікони залишається невідомою.

Преподобний Ісаакій (в миру Іван Іванович Антимонов) був родом з Курська. Народився він 31 травня 1810 року в купецькій родині. Від своїх батьків він отримав добре благочестиве виховання. Думка про відхід у монастир довгі роки визрівала в душі благочестивого юнака, вимушеного допомагати батькові в торгівельних справах. До 1847 року він остаточно визначився з вибором свого подальшого життєвого шляху. Він покидає рідну домівку і стає послушником Введенській Оптиної пустелі. Молодий послушник був довірений під керівництво преподобного старця Макарія. Під його духовним керівництвом пройшли роки послуху. В 1851 році він постригається в рясофор, в 1854 році - в мантію. У 1855 році його висвячують у сан ієродиякона, а в 1858 році він приймає рукоположення в сан ієромонаха. Після смерті старця Мойсея в 1862 році преподобний Ісаакій стає настоятелем Оптиної пустелі і під його керівництвом монастир стає одним з найбільш процвітаючих в Росії. Святий, навіть будучи архімандритом, завжди смиренно і без докорів слухався свого духовного батька, яким після смерті преподобного Макарія став великий святий - преподобний Амвросій Оптинський. «Батьки і браття! Потрібно ходити до старця для очищення совісті», - часто повторював він. Так, благоговійно, майже до применшення себе, стояв він з усіма в черзі до свого духівника, і розмовляв з ним, стоячи на колінах, як простий послушник. В останні роки життя настоятеля багато скорбот випали на його долю. Здоров'я його стало помітно слабшати, і він келійно прийняв постриг у схиму. Помирав він тихо, оточений плачучими духовними дітьми, яким дав останню настанову: «Любіть Бога і ближніх, любіть Церкву Божу, в церковній службі, у молитві шукайте благ не земних, а небесних; тут, у цій святій обителі, де ви поклали початок чернечого життя, і закінчуйте свої дні». Преподобний отець Ісаакій упокоївся 4 вересня 1894 року. В цей день і звершується пам'ять святого.

Свята мучениця Євлалія жила в Іспанії недалеко від міста Варкіона (нині - Барселона). Вона була вихована в благочестивій християнській сім'ї. У 14-річному віці дівчина проводила усамітнене життя в будинку своїх батьків, багато часу приділяючи молитві і читанню Святого Письма. Під час гонінь на християн від імператора Діоклетіана у місто Вракіон був відправлений правитель Дакіан, який мав стежити за тим, щоб всіх християн піддавали покаранням. Коли до святої дійшла ця новина вона навмисне вирушила до Дакіану. Дівчина почала викривати його за те, що він примушує людей відрікатися від істинного Бога і приносити жертву ідолам. Правитель відразу ж наказав своїм воїнам схопити її і побити палицями, але свята Євлалія перенесла це катування. Бачачи непохитність святої, Дакиан наказав піддати її жорстоким мукам і свята з молитвою на устах віддала свій дух у руки Господа. Тіло святої вночі було поховане християнами. Батьки мучениці, що знайшли її, вже постраждалу, плакали, але і раділи, що їх донька перебуває у сонмі святих мучеників.

http://religions.unian.ua/holidays/958988-4-veresnya-den-pamyati-muchenitsi-evlaliji-barselonskoji.html

Категорія: Житія Святих на кожен день | Додав: SERGIY_89 | Теги: Житія святих
Переглядів: 1769 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^