Понеділок, 11.12.2017, 10:32
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід










Головна » Файли » Житія Святих на кожен день

31 грудня
31.12.2012, 16:30

Святий мученик Севастіан

Святий мученик Севастіан народився в місті Нарбоні (галія), а освіту отримав в Медіолані. При імператорах-співправителях Діоклетіані та Максиміані ( 284-305 рр.) він займав посаду начальника охорони палацу. Святий Севастіан користувався авторитетом і любов’ю у воїнів та придворних, тому що був чоловіком хоробрим, сповненим премудрості, праведним в словах, справедливим в суді, передбачливим в пораді, вірним на службі і у всіх дорученнях. Будучи сам таємним християнином, святий багато допмпгав браттям повірі. Вкинуті до темниці браття-християни Маркелін та Марк, які спочатку твердо сповідували віру, під впливом слізних умовлянь своїх батьків-язичників ( батька Транквилліана і матері Маркії), жінок і дітей похитнулися у своєму намірі постраждати за Христа. Святий Севастіан прийшов до царського скарбника, у домі якого утримувались в заточенні Маркелін і Марк, і виголосив натхненну проповідь
«Відважні воїни Христові! Не кидайте знамень ваших перемог заради жіночих сліз і не давайте послаблення скинутому під ваші ноги ворогу, щоб він, отримавши знову силу, не почав з вами боротьбу. Піднесіть же над земними пристрастями славну хоругву вашого подвигу. Якби ті, кого ви бачили плачучими, знали, що є друге життя – безсмертне і без болісне, в якому царює безперестанна радість, то обов’язково б забажали увійти в нього з вами і, зневаживши тимчасове життя , старались би отримати вічне. Хто не хоче бути служителем вічного життя, той і це тимчасове життя погубить марно».
Святий Севастіан переконав братів іти на мученицький подвиг. Його промова вразила всіх присутніх. Вони побачили, що лице святого сяє як в ангела, сім Ангелів, які з’явились зодягнули його в світлу одіж, а Прекрасний Юнак благословив проповідника ісказав: « Ти завжди будеш зі Мною». Жінка царського скарбника Никострата, Зоя, що 6 років тому втратила дар мови, припала до ніг святого Севастіана і знаками просила зцілити її. Святий осінив жінку хресним знаменням, - вона в туж мить заговорила і прославила Господа Ісуса Христа і сказала, що бачила Ангела з розкритою книгою, з якої святий Севастіан читав свою проповідь. Тоді всі присутні увірували в Спасителя світу. Никострат зняв кайдани з Маркеліана та Марка і запропонував їм втікти, але браття відмовились.
Марк сказав: «Нехай терзають наші тіла різними муками; вони можуть вбити тіло, але душу, воюючу за віру, перемогти не всилах». Никострат і його дружина просили Хрещення. Святий Севастіан порадив Никострату влаштувати так, щоб Хрещення звершилось над якомога більшою кількістю людей. Тоді Никострат попросив начальника тюрем Риму, Клавдія, прислати до нього в дім всіх в’язнів. Бесідуючи з ув’язненими, Севастіан переконався, що всі вони достойні прийняти Хрещення, і призвав пресвітера Полікарпа, котрий приготував їх до Таїнства огнласительним словом, наказав їм поститись призначивши звершення таїнства на вечір.
В цей час Клавдій сповістив Никострата, що його викликає римський єпарх Агрестій Хроматій для роз’яснення з якої причини в його домі зібрані в’язні. Никострат розповів Клавдію про зцілення своєї жінки, і той привів до святого Севастіана своїх синів, Симфоріана та Фелікса. Ввечері священик Полікарп охрестив Транквилліна, його рідних і друзів, Никострата і його сім’ю, Клавдія і його синів, а також 16 засуджених в’язнів. Всього новоохрещених було 64 чоловік.
Поставши перед єпархом Хроматієм, Никострат Розповів йому, як святий Севастіан навернув їх в християнство і багатьох зцілив від хвороб. Слова Никострата перконали єпарха. Він прикликав до себе святого Севастіана і пресвітера Полікарпа, просвітився від них і увірував у Христа. Разом з Хроматієм прийняли святе Хрещення його син Тивуртій і всі домашні. Кількість ново просвічених зросла до 1400 чоловік. За порадою християн Хроматій залишив посаду єпарха. В цей час єпископом Риму був Гай ( пізніше папа Римський, з 283 по296 рік;). Святитель благословив Хроматія, щоб він поїхав зі свого помістя на півдні Італії разом з пресвітером Полікарпом. Християни, які не в силі були йти на муки, поїхали з ними. Священик Полікарп був посланий для утвердження новонавернених у вірі і звершення таїнств. Син Хроматія, Тивуртій, бажав прийняти мучеництво і залишився в Римі біля святому Севастіані. Залишились також висвячений святителем Гайєм в сан пресвітера Транквиллін, висвячені на дияконів Маркелін і Марк, Никострат, його дружина Зоя і брат Касторій, Клавдій, син його Симфоріан та брат Вікторин. Вони зібрались в палаці імператора в таємного християнина, сановника Кастула, та незабаром для них настав час постраждати за Христа.
Першою язичники схопили святу Зою, що молилась біля гробниці святого апостола Петра. На суді вона мужньо сповідала віру в Христа і спочила , повішена за волосся над гниючими відходами; тіло її було кинуте в річку Тибр. Святих Никострата, Касторія, Клавдія, Вікторина і Симфоріана схопили на березі річки, коли вони відшуковували тіла мучеників. Їх привели до єпарха, і святі відмовились виконати його повеління – принести жертву ідолам. Тоді святим мученикам прив’язали каміння на шию і втопили у морі. Святого Тивуртія видав лжехристиянин Торкват. Не домігшись відречення від Христа, суддя звелів поставити юного Тивуртія на розпечене вугілля, але Господь зберіг його: Тевуртій ходив по розпеченому вугіллю, не відчуваючи жару. Мучителі відрубали Тевуртію голову. Невідомий християнинипоховав його.
Торкват видав також святих дияконів Маркеліна і Марка та сановника Кавстула. Після знущань Кастула вкинули в рів і живого засипали землею, а Маркеліну та Марку пригвоздили ноги до пня. Вони простояли цілу ніч на молитві, а вранці їх прокололи списами.
Останнім був взятий на муки святий Севастіан. Його допитував особисто імператор Діоклетіан і, переконавшись у непохитності святого мученика, наказав відвести його за місто, прив’язати до дерева і проколоти стрілами. Дружина сановника Кастула, Ірина, пришла вночі, щоб поховати святого Севастіана, але знайшла його живим і перенесла в свій дім. Святий Севастіан незабаром вилікувався від ран. Християни переконували його піти з Риму, але він відмовився. Підійшовши до язичницького храму, святий побачив імператорів, що йшли туди і публічно викрив їх у нечесті. Діоклетіан наказав відвести святого мученика на іподром і стратити. Святого Севастіана вбили, а тіло його кинули в яму зі сміттям. Святий мученик у сонному видінні з’явився зхристиянці Лукині і звелів їй взяти тіло і поховати катакомбах. Благочестива християнка з честю поховала тіло святого.

Святитель Модест, архієпископ Єрусалимський

Святитель Модест народився в Севастії Кападокійській ( Мала Азія) в християнській сім’ї. З юних літ він відчув прив’язаність до суворого чернечого життя. Святий Модест прийняв чернечий постриг. Пізніше він був настоятелем обителі святого Феодосія Великого ( заснована в VI столітті) в Палестині. В той час на Сирію і Палестину ( 614 р.) напали війська перського царя Хозроя і, і об’єднавшись з іудеями, перебили 90 тисяч християн і зруйнували християнські храми. Єрусалимський Патріарх Захарія і багато християн разом з Хрестом Господнім були взяті в полон. Святому Модесту було доручено тимчасово керувати Єрусалимською Церквою на посаді місцеблюстителя патріаршої кафедри.
Святий Модест за допомогою Александрійського Патріарха Іоанна Милостивого відбудував зруйновані християнські святині, в тому числі храм Гробу Господнього. Він з честю поховав останки вбитих ченців з обителі святого Сави Освяченого. Через 14 років повернувся із полону з Хрестом Патріарх Захарія. Після його упокоєння святий Модест був поставлений на Патріарха Єрусалимського. Святитель Модест упокоївся маючи 97 років в 634році.

http://www.cerkva.vn.ua/index.php/biblioteka/zhytiia-sviatykh/hruden?start=22

Категорія: Житія Святих на кожен день | Додав: Prytyska | Теги: Житія святих
Переглядів: 1581 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^