Вівторок, 25.07.2017, 01:43
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід










Головна » Файли » Житія Святих на кожен день

24 березня
24.03.2012, 12:34
Преподобний Софроній, затворник Києво-Печерський

Преподобний Софроній, затворник Печерський належить до великого сонму подвижників Святої Києво-Печерської лаври, величної святині українського народу. Де народився святий Софроній, з якої сім’ї походив не відомо. Подвизався преподобний в ХІІІ ст. у Дальніх ( Феодосієвих) печерах. Святий подвижник носив волосяницю і тяжкий залізний пояс, які не знімав до самого упокоєння. Щоденно він прочитував весь Псалтир. За своє подвижницьке, посницьке і самітницьке житіє преподобний Софроній сподобився чути Ангельський спів.

Святитель Софроній, патріарх Єрусалимський
Святитель Софроній, Патріарх Єрусалимський, народився в Дамаску. З юних років він відрізнявся благочестям і любов'ю до наук. Особливо він досяг успіху в філософії, за що його стали називати Премудрим. Але майбутній святитель шукав вищої мудрості в монастирях, в розмовах з пустельниками. Він прибув до Єрусалиму, до обителі святого Феодосія, і там зблизився з ієромонахом Іоанном Мосхом. Він став його духовним сином і перебував у нього в послуху. Праведники разом подорожували по монастирях, записували житія і повчання подвизалися в них. З цих записів пізніше склалася їх знаменита книга "Лимонарій" або "Луг духовний", яку високо оцінив Сьомий Вселенський Собор.
Рятуючись від спустошливих набігів персів, святі Іван та Софроній залишили Палестину і віддалилися до Антіохії, а звідти до Єгипту. У Єгипті святий Софроній тяжко занедужав. У той час він і вирішив стати ченцем і прийняв постриг від преподобного Іоанна Мосха. Після одужання святого Софронія вони обидва вирішили залишитися в Александрії. Там їх з любов'ю прийняв святий Патріарх Іван Милостивий (пам'ять 12 листопада), якому вони надали велику допомогу в боротьбі проти монофелітів. В Александрії у святого Софронія захворіли очі, і він звернувся з молитвою і вірою до святих безсрібників Кіра і Іоанна (пам'ять 31 січня) і в церкві, присвяченій їм, отримав зцілення. На знак подяки святий Софроній написав житіє святих цілителів-безсрібників.
Коли варвари стали загрожувати Александрії, святий Патріарх Іоанн у супроводі святих Софронія та Іоанна попрямував до Константинополя, але по дорозі помер. Святі Іоанн і Софроній з одинадцятьма іншими ченцями вирушили до Риму. У Римі преподобний Іоанн помер (+ 622). Тіло його було перевезено святим Софронієм до Єрусалиму, і поховано в обителі святого Феодосія.
У 628 році з перського полону повернувся Єрусалимський Патріарх Захарій (609 - 633). Після його смерті протягом двох років патріарший престол займав святий Модест (633 - 634; пам'ять 18 грудня), а після смерті святителя Модеста Патріархом був обраний святий Софроній. Святитель Софроній багато попрацював на благо Єрусалимської Церкви як її Предстоятель (634 - 644).
Наприкінці життя святитель Софроній зі своєю паствою пережив дворічну облогу Єрусалиму магометанами. Виснажені голодом християни погодилися нарешті відкрити міські ворота з умовою, що противник пощадить святині. Однак ця умова не була виконана, і святий Патріарх Софроній помер у глибокій скорботі за осквернення християнських святинь.
До нас дійшли твори патріарха Софронія з догматики, а також "Пояснення на Літургію", Житіє преподобної Марії Єгипетської (пам'ять 1 квітня), близько 950 тропарів, стихири від Великодня до Вознесіння. Ще будучи ієромонахом, святий Софроній переглянув і виправив "Устав" монастиря преподобного Сави Освяченого (пам'ять 5 грудня). "Трипіснеці" святителя на Святу Чотиридесятницю входять і до складу сучасної Тріоді.

Святитель Євфимій, архієпископ Новгородський
Святитель Євфимій, архієпископ Новгородський, чудотворець, в хрещенні Іоанн, народився за гарячими молитвами пресвітера Міхея, і його дружини Анни. Довгі роки у них не було дітей, і вони дали обітницю: якщо народиться дитина, присвятити її Богу. Читання священних книг, часте відвідування богослужінь, за якими хлопчик прислужував у свого батька - священика невеликого новгородського храму в ім'я святого Феодора, - освятили душу юного Іоанна. У віці п'ятнадцяти років, в 1411 році, Іоанн пішов з батьківського дому до монастиря.
Неподалік від Новгорода, у безлюдному місці, що зветься В'яжище, серед лісів і боліт поселилися три ченці - Євфросиній, Ігнатій і Галактіон. Незабаром до них приєднався священик Пимен, який прийняв постриг з ім'ям Пахомій. Тут вони трудилися в повній самоті біля побудованої ними дерев'яної каплиці в ім'я святителя Миколая у безперестанній молитві і у важкій боротьбі з суворою північною природою. До цих подвижників і прийшов шукаючий спасіння юнак Іоанн. Ігумен Пахомій прийняв його з любов'ю і незабаром постриг у чернецтво з ім'ям Євфимій. Постриг у такому ранньому віці вказує на видатні духовні якості юного подвижника, побачені прозорливим Пахомієм. У той час Новгородську архієрейську кафедру займав архієпископ Симеон, поставлений на архієрейство з простих ченців. Архієпископу стало відомо про доброчесне життя ченця Євфимія. Святий Євфимій був викликаний до Новгорода і після тривалої розмови з Владикою призначений архієрейським економом. Новгородські архієпископи займали в той час зовсім особливе становище: незалежні від князівської влади, вони обиралися безпосередньо вічем і приймали велику участь у світських справах; зокрема, на них лежало управління величезними вотчиною. І архієрейський економ у цих умовах повинен був поєднувати адміністративний талант з цілковитою безкорисливістю і глибоким християнським смиренням. Усердно просив архіпастиря святий Євфимій відпустити його знову на В'яжище, але потім підкорився Святителю.
На новій посаді святий Євфимій викликав загальний подив і повагу тим, що, займаючи таке високе положення, будучи в центрі ділового життя величезного торгового міста, він ніс чернечий подвиг так само ретельно, як і в дрімучих лісах. У 1421 році помер архієпископ Симеон. При новому архієреї Євфимію I святий Євфимій знову пішов до своєї обителі. Незабаром ченці обителі на горі Лисиче обрали святого своїм ігуменом. Після представлення архієпископа Новгородського Євфимія I в 1429 році ігумен Євфимій був обраний архієпископом свого рідного міста і 29 листопада вступив до храму Святої Софії. Протягом чотирьох років святитель керував Новгородською єпархією, залишаючись нареченим архієпископом, і лише 24 травня 1434 був висвячений у Смоленську. Архієрейську хіротонію очолював митрополит Герасим. Протягом 29 років мудро управляв своєю єпархією святий Євфімій, ревно виконуючи свій архипастирський обов'язок. Багато потрудився святий Євфимій для побудови та відновлення храмів, особливо після спустошливих пожеж 1431 і 1442 рр.. Щедро було прикрашено святителем Софійський собор, а в Новгородському Кремлі побудовано декілька нових храмів. "Якщо хочеш, - пише Пахомій Логофет, - бачити небагато з числа великих справ його, то підеш до храму Святої Софії. Там побачиш створені ним храми святих, що стоять немов гори. І не голосом, а ділом відкривають вони різноманітну красу свою. Це був милостивий до мене архієпископ Євфімій, - говорить одна церква, інша говорить - таким благоліпністю він прикрасив мене, третя повідає - мене поставив він від заснування. Храм великого Іоанна Золотоустого, високий і гарний, рукою Золотоустого благословляє його, і від його обличчя говорить: "Через те ти поставив мені храм, і я вблагаю Творця приготувати тобі оселю на Небі". Соборний храм Премудрості Божої, захирілий від часу і відновлений ним, мовить: "Він повернув мені колишню благоліпність мою, прикрасив мене святими іконами, він - хвала та краса моя "". Святитель Євфимій побудував церкву на честь свого Ангела Хранителя, у 1438 році в Вяжицькій обителі - кам'яний храм на честь Святителя Миколая, а в наступному році - кам'яний храм на честь святого Іоанна Богослова з трапезою і службами. Ревний на Божу славу, святитель Євфимій дбав про примноження духовних книг. До цих пір цілі багато богослужбові книги, переписані "за велінням архієпископа Владики Євфимія". Незважаючи на велику кількість справ святитель завжди неухильно виконував чернече правило: те, що він не встигав зробити вдень, - довершував вночі. За годину до утрені вставав святитель на келійну молитву. Часто всю ніч проводив він без сну; носив вериги, але про них ніхто не знав до самої смерті його. Перший тиждень Великого посту проводив святитель у Вяжицькій обителі у мовчазній молитві, нічого не споживаючи. У 1446 великокняжий престол був захоплений Шемякою, який вступив у відносини з Новгородом. Політична ситуація в Новгороді різко загострилася. Святитель Іона (пам'ять 31 березня) у 1451 році в особливому посланні переконував новгородців припинити безлади і слухатися свого архіпастиря - "будьте в усьому слухняні нашому сина і брата, а вашому батькові і вчителю, боголюбивого архієпископа Євфимія". У глибокій старості святитель Євфімій, турбуючись в душі, що діяльність Шемяка могла кинути тінь на його ставлення до Першосвятителя, якого він глибоко шанував, посилав святому Йоні лист. Передчуваючи близькість смерті, святитель Євфимій просив собі молитов і прощення. Святий Іона у листі-відповіді - прощальній грамоті писав: "Нагадуємо, мій сину, що ти став було чинити дуже просто: того, хто був відлучений нашою смиренністю за злочини, ви приймали в себе, того удостоювали свого благословення. А ти, сину мій , принеси покаяння в тому перед Богом ". При цьому святитель Іона наказав: якщо прощальна грамота прибуде після блаженної кончини новгородського архіпастиря, прочитати її над його гробом. Святитель Євфимій помер 10 березня 1458. Посланий святителем Іоною з прощальною грамотою духівник Євменій прибув до Новгорода через 16 днів після смерті святого Євфимія, гріб якого, за його заповітом, стояла у храмі Вяжицької обителі. Коли відкрили труну, щоб прочитати прощальну грамоту, то побачили, що тління не торкнулося тіла святого. Святитель Євфимій лежав, немов сплячий, пальці його були складені для благословення. "Ще береже Бог Новгород, за нього молиться святитель Євфимій", - голосно сказав Євменій і, прочитавши грамоту святого Іони, поклав її в руку покійного святителя.

Незабаром після кончини святителя Господь прославив його благодатними даруваннями для тих, хто вдавався до його молитовної допомоги. Високо шануючи святителя, вдячні ченці Вяжицької обителі спорудили церкву на честь святого Євфимія, яка зазначена в переписі 1500 року. Святкування пам'яті святителя Євфимія було встановлено на Московському Соборі 1549. Житіє святого Євфимія написано за дорученням святителя Іони, архієпископа Новгородського (+ 1470; пам'ять 5 листопада) Пахомієм Логофетом.

http://www.cerkva.vn.ua/index.php/biblioteka/zhytiia-sviatykh/berezen/137-24-bereznia-pam-iat-prp-sofroniia-zatvornyka-kyievo-pecherskoho-svt-sofroniia-patriarkha-yerusalymskoho

Категорія: Житія Святих на кожен день | Додав: Prytyska | Теги: Житія святих
Переглядів: 277 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^