Понеділок, 18.12.2017, 09:47
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід










Головна » Файли » Житія Святих на кожен день

22 листопада
22.11.2012, 18:36

Преподобний Онисифор Печерський

Преподобний Онисифор Печерський жив і трудився в Києво-Печерському монастирі.

Святий був у священному сані і мав дар прозорливості.

Отець Онисифор помер в 1148 році і похований у Ближніх печерах поряд з преподобним Спиридоном.

Святі мученики Онисифор і Порфирій постраждали під час гоніння на християн при імператорі Діоклетіані в кінці третього століття. Їх били, а також палили вогнем.

Після цього святих прив'язали до диких коней, які волочили їх по камінню, внаслідок чого мученики Онисифор і Порфирій померли.

Віруючі зібрали розтерзані останки святих і з честю поховали.

Преподобний Іоанн Колов мешкав в єгипетській пустелі в п'ятому столітті в монастирі преподобного Пимена Великого.

Преподобний Іоанн був лагідним, смиренним і працьовитим ченцем. У цю обитель юний Іоанн прийшов зі своїм братом Данилом.

Спочатку Іоанн працював без духовного керівника, але потім він усвідомив, що суворі подвиги необхідно виконувати під наглядом досвідченого в духовному житті старця.

Одного разу преподобний Іоанн сказав братові, що не хоче дбати про одяг та їжу, а бажає жити, ніби ангели. Знявши одяг, він вийшов з келії. Вночі був сильний мороз, і оголений Іоанн незабаром почав стукати у двері келії. Данило не відразу відкрив братові, сказавши, що ангел не дбає про своє тіло.

Преподобний Іоанн зрозумів, що занадто понадіявся на себе і гірко заплакав. Після цього напоумлення преподобний Іоанн прийшов до преподобного Пімена, просячи керівництва, і обіцяв у всьому скорятися.

Випробовуючи терпіння молодого ченця, святий Пімен дав йому незвичайний послух. Три роки преподобний Іоанн носив воду і поливав засохле дерево, і воно вкрилося листям, дало рясні плоди і отримало назву "дерево послуху".

Преподобний Іоанн згодом сам став наставником багатьох людей на шляху до спасіння.

Преподобна Матрона народилася в Малій Азії і жила в п'ятому столітті. Її видали заміж за заможного чоловіка на ім'я Дометіан. Коли в подружжя народилася дочка, вони переселилися в Константинопіль.

Двадцятип'ятирічна Матрона любила ходити в храм Божий. Цілі дні вона проводила там, гаряче молячись Господу. У храмі свята познайомилася з двома благочестивими старицями Євгенією та Сусанною.

Преподобна Матрона стала наслідувати життю подвижниць, за що їй доводилося терпіти нападки з боку чоловіка. Після довгих коливань свята Матрона вирішила залишити сім'ю.

Одного разу уві сні їй було видіння, що вона втікає від чоловіка, який наздоганяє її. Свята сховалася в натовпі ченців, які йшли назустріч, і чоловік її не помітив. Цей сон преподобна Матрона прийняла як Божу вказівку вступити в чоловічий монастир, де чоловік не здогадається її шукати. Свою доньку вона віддала на виховання стариці Сусанні, а сама обстригла волосся і, переодягнувшись у чоловічий одяг, прийшла в монастир преподобного Вассіана.

Там преподобна Матрона видала себе за євнуха Вавілу і була прийнята в число братії.

Одного разу свята з іншими ченцями працювала в монастирському винограднику.

Новоначальный інок Варнава помітив, що в неї проколоті мочки вух і запитав про це. "Треба, брате, землю обробляти, а не на чужі обличчя дивитися, це не личить ченцеві", - відповіла свята.

Через деякий час ігумену монастиря, преподобному Вассіану, було уві сні одкровення, що євнух Вавила - жінка. Преподобний Вассіан покликав святу Матрону і суворо вимагав відповіді, з якою метою вона проникла в монастир, чи не для спокушання ченців і ганьби обителі. Преподобна зі сльозами розповіла ігумену все своє минуле життя.

Переконавшись у тому, що її наміри були чисті і непорочні, він благословив її та відправив святу Матрону в місто Емес у жіночий монастир. У тій обителі свята пробула багато років, вражаючи сестер висотою свого чернечого подвигу. Коли померла ігуменя, за одностайним бажанням інокинь, настоятелькою обителі стала преподобна Матрона.

Про подвиги преподобної почув Дометіан. Коли свята Матрона дізналася, що її чоловік прийшов до монастиря і хоче її бачити, вона таємно пішла в Єрусалим, а потім у Беріт, де оселилася в покинутому язичницькому храмі. Біля житла преподобної стали селитися жінки та дівчата і незабаром виник новий монастир.

Виконуючи волю Божу, яку було відкрито їй у видінні, свята покинула Беріт і відправилася в Константинопіль, де дізналася, що чоловік її помер.

Подвижниця заснувала в Константинополі жіночий монастир, куди переїхали і сестри із заснованої нею Беритської обителі.

У віці ста років преподобна Матрона, благословивши сестер, тихо відійшла до Господа, близько 492 року.

Свята Евстолія, уродженка Риму, прибула до Константинополя і вступила в один з жіночих монастирів.

Доброчесним і суворим монашим життям блаженна заробила любов і шанування сестер. Не тільки черниці, але й світські люди приходили до неї за порадою.

Свята Сосипатра, дочка імператора Маврикія, яка була схильна до чернецтва, зустрілася з преподобною Евстолією у Влахерні, у храмі в честь Пресвятої Богородиці. Після бесіди зі святою царівна остаточно вирішила залишити світ і цілком віддати свою волю наставниці, преподобній Евстолії.

У палаці, який подарував доньці благочестивий імператор, поступово виник монастир, відомий строгістю чернечого уставу.

Свята Евстолія померла в 610 році, а свята Сосипатра в 625 році.

   Ікона Божої Матері, з назвою "Скоропослушниця" - древній чудотворний образ, який знаходиться на Святій Горі Афон, у монастирі Дохіар. Монастирський переказ відносить час її написання близько десятого століття, до часів життя настоятеля обителі святого Неофіта.

У 1664 році відповідальний по кухні Ніл, проходячи в нічний час у трапезну із запаленою лучиною, почув від образу Богородиці, що висів над дверима, голос. Він закликав ченця надалі тут не ходити і не коптити ікону. Чернець подумав, що це жарт якогось брата і знехтував знаменням, продовжуючи ходити в трапезну із закіптюженою скіпою.

Раптово він осліп. У гіркому розкаянні молився Ніл перед іконою Божої Матері, благаючи про прощення. І знову почув дивний голос, який повідомив про прощення і повернення зору, але з наказом, який слід передати всій братії: "З цієї пори буде називатися ця Моя ікона Скоропослушницею, тому що швидку буду являти милість і виконання прохань всім, хто звертатиметься до неї,". Пресвята Богородиця виконала і дотепер виконує Свою обіцянку - являє швидку допомогу і втіху всім, хто звертається до Неї з вірою.

На Русі завжди користувалися великою любов'ю і шануванням списки з чудотворної Афонської ікони "Скоропослушниця". Багато з них прославилися чудесами. Особливо відзначалися випадки зцілення від падучої хвороби і біснування.

У 1938 році Афонська обитель Дохіар принесла в дар Руській Духовній Місії в Єрусалимі список з чудотворної ікони Божої Матері "Скоропослушниця".

http://religions.unian.ua/holidays/1012523-22-listopada-den-pamyati-svyatih-muchenits-evstoliji-ta-sosipatri.html

Категорія: Житія Святих на кожен день | Додав: Prytyska | Теги: Житія святих
Переглядів: 2146 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^