Четвер, 20.07.2017, 17:37
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід










Головна » Файли » Житія Святих на кожен день

1 листопада
01.11.2012, 13:38

Святий пророк Іоїль

Святий пророк Іоїль жив за 800 років до Різдва Христового. Ним було передбачене запустіння Єрусалиму. Він також пророкував, що на всяку плоть буде виливатись Святий Дух через Спасителя світу ( Іоїл. 2, 28-32).

Святий мученик Уар і сім учителів християнських

Святий мученик Уар і сім учителів християнських жили в Єгипті у період особливих гоніннь на християн ( кінець ІІІ – початок ІV ст). Уар був воєнноначальником і таємним християнином. Він надавав поміч багатьом гонимим і ув’язненим християнам. Відвідуючи вночі тюрми, він приносив в’язням їжу, перев’язував рани, підбадьорював.
Одного разу він цілу ніч розмовляв з сімома засудженими на смерть християнськими учителями, яких перед цим побили і тримали голодними. Вранці, коли засуджених повели на страту, Уар пішов разом з ними. Суддя бачачи особливу твердість віри Уара, наказав жорстоко побити його. Під час побиття святий відійшов до Господа. Потім були усічені християнські учителі. Це сталося в 307 році.

Блаженна Клеопатра

Блаженна Клеопатра походила з поселення Едра поблизу гори Фавор в Палестині. Вона була сучасницею святого мученика Уара і бачила його добровільні страждання. Після страти блаженна перевезла тіло святого мученика на свою батьківщину і з почестями поховала його. У Клеопатри був єдиний улюблений син Іоанн, який отримав поважну офіцерську посаду. На великий смуток матері Іоанн невдовзі помер. Клеопатра з великим риданням звернулася до мощей святого мученика Уара, молячи його про воскрешення сина.
Коли перед Клеопатрою у сні постали Уар і її син Іоанн, сяючи світлим одягом з вінцями на головах, вона зрозуміла, що Господь прийняв її сина в небесне воїнство і утішилась. Після цього блаженна Клеопатра стала жити при храмі, який побудувала над мощами мученика Уара і її сина Іоанна, стараючись знайти благодать Божу добрими ділами. Вона роздала майно убогим і проводила час в молитві і пості. Через сім років праведного життя блаженна упокоїлась.

Преподобний Іоан Рильський

Преподобний Іоан Рильський – великий духоносний подвижник Болгарської Православної Церкви і Небесний покровитель болгарського народу, народився в 876 році. В селі Скрино Средцької області (древній Средець – зараз Софія). Рано залишившись сиротою, хлопчик пішов пастухом до чужих людей. Одного разу багач побив його за те, що пропала корова з телятком. Хлопчик довго плакав і молився, щоб Бог допоміг йому. Коли він знайшов корову з телятком, то в річці Струмі сильно піднялася вода. Юний пастух помолився, поклав на воду свій верхній одяг, накреслив на ньому хрест взяв на руки телятко і перейшов з ним, як по сухому на другий берег річки, де вже знаходилась корова. Багач, що ховався в лісі, жахнувся, бачачи це чудо, і щедро винагородивши хлопчика, відпустив його з свого дому. Роздавши власність, хлопчик пішов з рідного села. Де і коли святий прийняв чернечий постриг, невідомо. Спочатку він подвизався на високій і голій горі, харчуючись лише дикими рослинами. Хижина його була з хмизу. Через деякий час розбійники напали на нього в ночі і, побивши, вигнали звідти. Тоді він знайшов глибоку печеру і оселився в ній. Там само невдовзі оселився його племінник святий Лука. Місце було настільки безлюдним, що преподобний Іоанн побачивши Луку подумав що це бісівські навіювання, але дізнавшись, що юнак шукає душевного спасіння, з любов’ю прийняв його. Однак, не довго їм довелося жити разом: брат преподобного знайшов подвижників і забрав сина додому. Дорогою назад юнак помер від укуса змії. Розкаївшись брат просив прощення у преподобного. Пустельник часто потім ходив на могилу праведного юнака і там було його улюблене місце відпочинку. Дванадцять років провів преподобний в дикій печері, а потім перейшов Рильську пустелю і оселився у дуплі дерева. Він багато постив, молився і постійно плакав. Харчувався лише травою. Бачачи таке терпіння, Бог вирощував преподобному боби, якими святий харчувався. Ці боби і зробили подвиг преподобного відомим людям. Одного разу стадо овець перелякавшись втікло від пастухів і прибігло на те місце, де подвизався преподобний. Пастухи, слідуючи за стадом побачили пустельника. Преподобний запропонував поїсти бобів пастухам. Всі їли і наситились. Один же з пастухів наховав собі багато бобів прозапас. Дорогою додому він запропонував їх товаришам, але у вкрадених стручках не було ні зернинки. Пастухи повернулись з розкаянням, і старець їх простив, сказавши: « Бачите діти, ці плоди призначені Богом для прогодування пустельного». З того часу стали приводити до святого хворих і одержимих нечистими духами і преподобний зціляв їх. Уникаючи слави мирської Преподобний Іоанн пішов з улюбленого свого місця і оселився на високій і важкодоступній скалі, де сім років провів під відкритим небом. Чутка про великого пустельника дійшов до болгарського царя Петра ( 927-969 рр.), який хотів зустрітися з ним. Але преподобний написав листа у якому відмінив зустріч через своє велике смирення. Пізніше пустельник прийняв під своє керівництво ченців, які влаштували монастир з храмом в печері де проживав преподобний Іоанн. Він мудро пас своє стадо і упокоївся 18 серпня 946 року на 70 –ому році життя. За 5 років до свого упокоєння він написав своєю рукою «Завіт до учеників», один з найкращих творів староболгарської писемності. Святе житіє подвижника і знамення милості Божої за його молитвами були найкращою проповіддю християнської віри в новоохрещеній Болгарії. В тяжкий час боротьби Болгарії з Візантією, при західноболгарському царі Самуїлі (976-1014 рр.), преподобний Іоанн Рильський явився ученикам, наказуючи перенести його мощі в Сердець ( Софію), куди втік Патріарх Болгарський Даміан ( 927-972 рр.). Припускають, що перенесення мощей було в 980 році. Трохи пізніше права рука преподобного була перенесена в Русь. Ім’я преподобного Іоанна Рильського здавна було відомим і шанувалось на Русі. Саме в руських літописах збереглася дата упокоєння святого. В 1183 році угорський король Белла ІІ ( 1174-1196 рр.) під час походу на греків взяв разом з іншими коштовностями Средця ковчег з мощами преподобного Іоанна і переніс їх в місто Естергом. В 1187 році прикрасивши ковчег, він відіслав святі мощі назад з великою честю. 19 жовтня 1238 року мощі преподобного Іоанна були торжественно перенесені в нову столицю – Тирново і покладені в храмі на честь святого.. 1 липня 1469 року святі мощі преподобного Іоанна Рильського були повернені в Рильський монастир, де вони спочивають і до теперішнього часу, подаючи благодатну поміч всім віруючим.

http://www.cerkva.vn.ua/index.php/biblioteka/zhytiia-sviatykh/lystopad?limitstart=0


Категорія: Житія Святих на кожен день | Додав: Prytyska | Теги: Житія святих
Переглядів: 907 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^