Субота, 22.07.2017, 07:34
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід










Головна » Файли » Житія Святих на кожен день

16 квітня
16.04.2012, 11:42

Ікона Пресвятої Богородиці «Нев’янучий Цвіт»

Божа Матір, зображена на іконі «Нев’янучий Цвіт», тримає Свого Сина на правій руці, а в лівій руці у Неї квітка лілії. Ця квітка символічно знаменує нев'янучий колір дівства і непорочності Пречистої Діви, до Якої так і звертається Свята Церква: "Ти єси Корінь дівства і Нев'янучий Колір чистоти". Перші списки з цієї ікони належать до дуже давніх часів. Від них звершувалося багато чудес.
Оригінал ікони «Нев’янучий Цвіт» (XVI століття) знаходиться у північній Греції — в монастирі Преображення, який розташований на висоті 615 метрів над рівнем моря. Образ написаний на стіні. Як розповідають паломники, він має надзвичайно притягуючу силу. Шановані списки з чудотворного образу знаходяться по всьому світу один з яких є і в Україні.

Молитва до Пресвятої Богородиці перед Її іконою "Нев’янучий Цвіт"

О, Пресвята і Пренепорочна Мати Діво, надіє християн і пристановище грішних! Захисти всіх тих, що у нещастях до Тебе прибігають, почуй зітхання наші, прихили вухо Твоє до наших молитов. Владичице і Мати Бога нашого, не зневаж тих, що потребують твоєї допомоги, не відкинь нас грішних, врозуми і навчи нас; не відступи від нас, рабів Твоїх, за нарікання наші. Будь нам Матір'ю і Покровителькою, вручаємо себе милостивому Покрову Твоєму. Приведи нас грішних до тихого та спокійного життя; нехай ми оплачемо наші гріхи. О, Мати Маріє, наша преблага і швидка заступнице! Покрий нас своїм заступництвом, захисти від ворогів видимих і невидимих, пом’якши серця злих людей, що стають проти нас. О Мати Господа Творця нашого! Ти є корінь дівоцтва і нев'янучий цвіт чистоти і ціломудрія, пошли допомогу нам немічним, збуреним тілесними пристрастями, заблукалим серцями. Просвіти наші душевні очі, щоб ми бачили шляхи правди Божої. Благодаттю Сина Твого зміцни нашу слабу волю для виконання заповідей, щоб ми визволились від всілякої біди і скорботи, і оправдались Твоїм предивним заступництвом на страшному суді Сина Твого. Йому віддаємо славу, честь і поклоніння нині , повсякчас, і на віки вічні. Амінь.


Преподобний Микита, сповідник, ігумен обителі Мидикійської


Ревний захисник іконошанування преподобний Микита Сповідник народився у Кесарії Віфінській у другій половині VIII ст. Уже в юному віці святий став прислуговувати при храмі і перебував у послуху в самітника на ім’я Стефан. З його благословення Микита прийняв чернечий постриг у Мідікійському монастирі, що славився суворістю уставу. Через сім років праведник прийняв сан священства. Настоятель обителі, преподобний Никифор, обтяжений старечими роками, уже не міг керувати обителлю і благословив Микиту допомагати йому в цьому. Після смерті Никифора братія одностайно обрала Микиту своїм новим настоятелем.
Господь удостоїв Свого угодника даром чудотворення. Так, за молитвою преподобного глухонімий юнак почав говорити; до божевільного повернувся розум; отримали зцілення дві біснуваті жінки.
Під час правління імператора Лева Вірменина почалася нова хвиля гонінь на шанувальників святих ікон. Святого патріарха Никифора було позбавлено престолу, а на його місце обрано єретика на ім’я Феодот. Православних єпископів також виганяли з місць їхнього служіння. Потім імператор вирішив залучити до іконоборчої єресі настоятелів монастирів. Серед викликаних до Константинополя виявився і преподобний Микита. Святий твердо сповідав перед імператором православну віру і був заарештований. Його приклад наслідували інші ігумени монастирів. Мужньо проходячи всі випробування, праведник знаходив у собі сили підтримувати твердість духу і в інших ув’язнених.
Бачачи непохитність сповідників, імператор і лжепатріарх Феодот вирішили вдатися до хитрощів. В’язням запропонували свободу у шануванні святих ікон, якщо ті причастяться у лжепатріарха Феодота. На благання інших сповідників, Микита пішов у храм, де спеціально були виставлені святі ікони. Там він разом з іншими в’язнями причастився, проте, повернувшись у монастир, виявив, що нічого не змінилося. Тоді Микита розкаявся у своєму вчинку, повернувся у Константинополь і почав безбоязно викривати іконоборчу єресь. Спроби імператора переконати преподобного ні до чого не привели. Шість років, до смерті Лева Вірменина, Микита провів в ув’язненні. За цей час, переносячи голод і скорботи, Божий угодник звершив чимало чудес. Так, за молитвами преподобного двох бранців Фрігійського царя було відпущено на свободу, ще троє подорожуючих, яких поминав праведник у своїх молитвах, врятувалися після корабельної аварії.
Під час правління імператора Михаїла преподобний Микита відійшов до Господа. Його тіло було поховане на місці його подвигів — у Мідікійському монастирі. Згодом Господь прославив Свого угодника зціленнями від його святих молей.

http://www.cerkva.vn.ua/index.php/biblioteka/zhytiia-sviatykh/kviten/166-16-kvitnia-ikony-bozhoi-materi-nev-ianuchyi-tsvit-prp-mykyty-spovidnyka-ihumena-obyteli-mydykiiskoi

Категорія: Житія Святих на кожен день | Додав: Prytyska | Теги: Житія святих
Переглядів: 179 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^