П`ятниця, 22.06.2018, 10:16
Вітаю Вас Гість
Реєстрація
Вхід










Головна » Файли » Цікаве та корисне

Про десятину
23.05.2018, 19:07

Поняття десятини є встановленим ще в старозавітні часи. Воно є абсолютно прийнятним для протестантського середовища, оскільки про десятину йдеться безпосередньо у Священному Писанні. Натомість в православному середовищі поняття десятини часто сприймається викривлено, відтак спотворюється відношення до Церкви як такої.

          В Старому Завіті сказано: «І всяка десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу; і всяку десятину з великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десяте, слід присвячувати Господу» (Лев. 27, 30-32).  Десятину також давали і в новозавітній період (Лк. 18, 11-12). Але варто розуміти, що для самого Бога це все є непотрібним. В Новому Заповіті чітко сказано, що «Бог не вимагає служіння рук людських, Сам даючи всьому життя, і дихання, і все» (Діян. 17, 25).

         Відповідно, виникає питання, навіщо ж тоді робити якісь пожертви у Церкві. Відповідь  знову дає Святе Писання: «Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку? Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії» (1 Кор. 9, 13-14).

Тобто, насамперед для забезпечення храмового кліру та інших матеріальних потреб храму (комунальні платежі, оренда, тощо) потрібні пожертви. Крім цього, Церква займається різними соціальними проектами: від матеріальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, дітям-сиротам, вдовам АТО, підтримкою волонтерів та українських воїнів в АТО, та ще цілою низкою інших напрямків діяльності. Усе це потребує неабияких матеріальних ресурсів. Відтак, Церква опирається на пожертви у вигляді десятини.

З іншого боку, оскільки поняття десятини в православному середовищі є не дуже поширеним явищем, Церква вимушена йти на те, щоб продавати свічки, ікони тощо. За великим рахунком, Церква не повинна була б цього робити, але вимушена йти на такий крок, щоб покривати свої матеріальні видатки.

Прикладом відносин, котрі мали б бути у суспільстві з Церквою ми можемо почерпнути з особи святого князя Володимира, котрий збудував т. зв. Десятинну церкву. Справа в тім, що це народна назва. Церква була побудована на честь Успіння Божої Матері. Але князь заповів десятину із своєї казни на побудову та утримання цього храму,  в результаті чого народ і назвав храм «десятинною церквою».

З богословської точки зору, світ створений Богом і людина, створена за образом Божим, отримала від Бога благословіння панувати над усією землею і всім, що наповнює її (Бут. 1, 26). Відповідно, людині може належати лиш те, що належить Богу і дароване людині самим Творцем! В цьому контексті стає зрозумілим, чому Бог забороняє щось красти, щось привласнювати, вивищуватись над іншим через свої статки, хизуватись своїм майном тощо.

Вся власність, та з рештою і саме життя – все належить Богові і є даром Божим для людини. І життя людини на землі можна порівняти із земельним наділом, котрий людина повинна обробляти, а не ліниво лежати на цій землі. Людині на землі дається досить «мало» (Лк. 16, 10-12), (хай би яким великим за людськими мірками воно не здавалось), порівняно з тим, прообразом чого є це «мале». Але і це «мале» людина повинна використовувати задля користі інших, і таким чином це матеріальне може стати інструментом для досягнення Царства Божого, у тому числі через милостиню на храм, тобто десятину.

диякон Сергій Башинський

 

 

Категорія: Цікаве та корисне | Додав: Prytyska | Теги: Десятина, милостиня, пожертва, Цікаве та корисне
Переглядів: 60 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Храм Миколи ПритискиОфіційний веб-сайт
^ Вгору ^