Храм Миколи Притиски Офіційний веб-сайт

Майбутній ігумен Меркурій, прикраса землі Чернігівської та її слава, народився у 1870 році і одержав при хрещенні ім’я Максим. Батьки преподобного походили із благочестивих селян та проживали у с. Щаснівка Бобровицького району Чернігівської області. Відомо, що батька святого звали Матвієм. В с. Щаснівка у праці, навчанні та молитві пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього святого. Він не мислив себе без Бога і з ранніх літ мріяв про монашество.

У зрілому віці, усвідомивши сенс людського буття, пізнавши Бога та полюбивши красу Церкви, преподобний направився до Києво-Печерської Лаври, де молився та виконував покладені на нього послухи. Серце святого було переповнене любов’ю до обителі — Святої Лаври. Як говорить псалмоспівець Давид: Припала душа моя до Тебе, і правиця Твоя підтримує мене (Пс. 62, 9). Так і душа преподобного припала до Господа. За велику ... Читати далі »

7 грудня (24 листопада за старим стилем) – день пам'яті святої великомучениці Катерини, так само шанованої, як Православною, так і Католицькою церквою. Ця великомучениця за Христа подає нам яскравий приклад того, що земне наше життя позбавлене сенсу, якщо воно буде без Бога, без Його благодаті і благословення. Читаючи житіє святої Катерини, перед нами відкривається не лише біографія великомучениці, але й сенс її життя, вказівка на важливість у людському житті гарячої віри і любові до Бога, і готовність ввідати за Нього життя. Важливо не лише вчитатися у слова з життя святої великомучениці, але й зрозуміти головну думку. Своїм прикладом вмчц. Катерина дає зрозуміти, що потрібно жити так, аби не боятися зустрічі з Богом вже сьогодні. Пам’ятаймо про дочасність нашого земного життя, адже його рамки дуже мізерні у порівнянні з вічністю.
Про життя св. вмчц. Катер ... Читати далі »

Коли Діві Марії виповнилося три роки, Її благочестиві батьки приготувалися виконати свою обітницю. Вони скликали родичів, запросили ровесниць своєї дочки, одягли Її в найкращий одяг і в супроводі народу, співаючи релігійні пісні, повели Її в храм єрусалимський для посвячення Богу. Її подруги-ровесниці, як і Сама Марія, йшли із запаленими свічками у руках. Назустріч їм з піснеспівами виходили з храму священики на чолі із первосвящеником. 

Іоаким та Анна з благоговійними молитвами поставили Марію на першу сходинку сходів, що вели до храму. Всього ж налічувалося п'ятнадцять сходинок – за числом псалмів, які священики співали при вході у храм.

І ось трирічна Марія сама, без чиєїсь допомоги, зійшла по високих сходинках. Там первосвященик зустрів і благословив Її, як це він завжди робив з усіма, кого посвячували Богу. Потім, з натхнення Духа Свято ... Читати далі »

 Введення в храм Пресвятої Богородиці відбулось, за збереженими Переданням розповідями, таким чином. Батьки Діви Марії, Праведні Іоаким і Анна, молячись за звільнення від безпліддя, дали обітницю, якщо народиться дитина, присвятити її на служіння Богу.

Коли Пресвятій Діві виповнилось три роки, святі батьки вирішили виконати свою обітницю. Зібравши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, з запаленими свічами в руках привели Її в Єрусалимський храм. Там зустрів Богоотроковицю первосвященик зі множеством священиків. До храму вели сходи з п’ятнадцятим високих сходинок. Як тільки младенця Марію поставили на першу сходинку, то Вона укріпляєма силою Божою подолала і інші сходини. Потім первосвященик за натхненням з Неба увів Пресвяту Діву в Святеє святих, куди зі всіх людей тільки раз в році входив первос ... Читати далі »

Преподобний Григорій Декаполіт народився в дека полі Ісаврійському в VIII ст.. З дитинства він полюбив храм Божий, церковні служби. Постійно з благоговінням читав Священне Писання. Щоб уникнути одруження, на якому наполягали батьки, святий таємно пішов з дому. Все своє життя він провів у подорожах: був у Константинополі, Римі, Коринфі, Солуні, деякий час подвизався в печері на Олімпі. Скрізь преподобний Григорій проповідував Слово Боже, викриваючи іконоборчу єресь, укріплюючи віру і сили православних, яких єретики в той час, гнали, мучили, кидали до в’язниць. Своїми подвигами і молитвою Григорій стяжав благодатні дари пророцтва і чудо творення. Досягнувши чистоти сердечної, він удостоївся Ангельський спів на славу Святої Тройці. Для протидії єресі іконоборства преподобний Григорій покинув монастир святого Мини, у якому подвизався догий час, і вирушив знову до ... Читати далі »

Обставини первісного походження образу Божої Матері "У скорботах і печалях Втіха" невідомі, але написання ікони свідчить про те, що вона дуже давня.

Існує передання, що ця ікона належала Царгородському Патріарху Афанасію. Після смерті владики Афанасія ікона «У скорботах і печалях Втіха» була доставлена до відомого афонського монастиря Ватопед, де й пробула до жовтня 1849 року, коли був відкритий Андріївський скит.

Спочатку цей образ був келійною святинею засновника руського Андріївського скиту на Афоні ієросхимонаха Віссаріона. Коли 11 жовтня 1849 відбулось відкриття цього скиту, Віссаріон дав свою ікону на благословення братії.

Прославлення цього образу відбулося в Росії, у Вятській губернії, в 1863 році, коли в град Слободской цієї губернії прибув з Афону для збору пожертвувань ієромонах Паїсій, який привіз з собою ікону Богоматері "У ск ... Читати далі »

Почуття благоговіння перед таємницею Різдва Спасителя у Вифлеємі змушує християнина задуматися про те, як гідно себе підготувати до цього великого свята. У молитовному житті Церкви таємниця втілення дорівнює таємниці воскресіння з мертвих, а церковний календар вказує межі і зміст Різдвяного Посту, що нагадує смисл Великого Посту.

Різдвяний Піст триває сорок днів. Починається він 15-го / 28-го листопада і закінчується в ніч перед Різдвом 24-го грудня / 6-го січня. За цей період спостерігається сходження напруженості, наростання очікування свята: за п'ять днів до нього, тобто 20-го грудня / 2-го січня, починається п'ятиденне "передсвято" на зразок Страсної седмиці, зі своїми богослужбовими особливостями, а переддень свята, "Святвечір", 24-е грудня / 6-е січня, повністю відокремлюється за прикладом Великої п'ятниці. Цей день в народі називається "Святвечір ... Читати далі »

Різдвяний піст – останній багатоденний піст року, встановлений задля підготовки до зустрічі свята Різдва Христового. 

Він починається 28 листопада та триває до 6 (включно) січня. Цей піст триває 40 днів і тому називається Чотиредисятницею, подібно до Великого посту. Заговіння на піст припадає в день пам’яті святого апостола Филипа (27 листопада), тому цей піст ще називається Филипівкою (Пилипівкою).

Церковний устав щодо їжі в дні Різдвяного посту не такий суворий як в дні Великого посту, але протягом всього посту забороняється вживання м’яса, молока, масла, сиру, яєць, а в деякі дні і риби (середа, п’ятниця). Днем суворого посту є Навечірря Різдва (6 січня), коли за традицією не вживається їжа до появи першої зірки, а вечеря називається голодною кутею.

Під час Різдвяного посту Церква закликає своїх вірних чад до благодійності, бо са ... Читати далі »

Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних, Архангелів: Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Селафиїла, Єгудиїла, Варахиїла та Єремиїла

Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних встановлено на початку IVст. На Помісному Лаодикійському Соборі, який відбувся за декілька років до І Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам як творцям та правителям світу і утвердив православне шанування їх. Звершується свято в листопаді 9-му місяці від березня ( з якого в давнину починався рік) – у відповідності з числом 9-ти чинів Ангельських. Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який святі отці називають « днем восьмим, бо після віку цього, що йде седмицями днів, настане «день восьмий», і тоді: « прийде Син Л ... Читати далі »

Є місце в книзі Об’явлення, де тайноспоглядач Іоан оповідає нам, що коли прийде час і ми всі будемо в Царстві Божому, то кожен отримає ім’я таємниче, яке знає тільки Бог, Який дає його, і пізнає той, хто його отримує. Це ім’я ніби містить в собі всю таїну людини; цим ім’ям сказано все про неї; цього імені ніхто не може знати, окрім Бога і того, хто отримує його, тому що воно визначає те єдине, неповторне співвідношення, яке існує між Богом і Його творінням – кожним, єдиним для Нього творінням.

Ми носимо імена святих, які прожили і звершили на землі своє покликання, і ми їм присвячені, як храми присвячуються тому чи іншому святому, і ми мали б вдуматись і в значення його імені, і в ту особу святого, яка нам доступна з його житія. Адже він не тільки є нашим молитвенником, заступником та захисником, але якоюсь мірою і образом того, чим ми могли б бути. Пов ... Читати далі »