Храм Миколи Притиски Офіційний веб-сайт

Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

«Діва днесь предстоїть у церкві, і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками торжествують, бо ради нас молить Богородиця Предвічного Бога» – це дивне явлення Божої Матері сталося в середині X ст в Константинополі, у Влахернській церкві, де зберігалась риза Богоматері, Її головний покров (мафорій) і частина пояса, перенесені з Палестини в V ст.

У Воскресний день, 14 жовтня, під час всенічної відправи храм був переповнений богомольцями, святий Андрій, Христа ради юродивий, о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив Пресвяту Богородицю, що йшла по повітрі. Матір Божа була осяяна небесним сяйвом в оточенні Ангелів і сонму святих. Святий Хреститель Господній Іоанн та святий апостол Іоанн Богослов суп ... Читати далі »

Поміж Богородичними празниками церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці. В Україні його відзначають 14 жовтня як свято релігійне, національне, родинне. У народі цей празник ще носить назву «Третя Пречиста». Встановлений він був як подяка за заступництво Богородиці над Царгородом.

Головний мотив встановлення цього празника — це видіння св. Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, облягали араби, повсюди в місті панувала тривога. В храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховували Її ризу, відправляли всенічну, храм був переповнений. Саме тоді після відправи св. Андрій Юродивий та його учень Епіфан мали видіння: від царських дверей (так раніше називали головні двері церкви, через які входили до храму) йшла світлом осяяна Богородиця у супроводі Івана Христителя та Івана Богослова, при співі великого хору ... Читати далі »

Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, згідно Йоакимівського літопису, родом сирієць, за іншими літописними повідомленнями – болгарин або серб.

У 989 році він прибув з Корсуні разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира (пам'ять 15/28 липня), zrbq незадовго до цього (в 988 році) прийняв Хрещення. На долю першого митрополита Руської Церкви випало нелегке, але благодатне служіння.
«Красується град Київ до цього дня, ризою хрещення одягнений від тебе, святителю», – звеличується митрополит у піснях.

Святитель Михаїл ревно обходив новопросвічену Руську землю, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і навчаючи новонавернених людей, засновуючи перші храми і духовні училища.

У Києві святитель на честь свого небесного покровителя заклав монастир Св. Архістратига Божого Михаїла і при ньому церкву, тоді ... Читати далі »

Апостоле, Христом Богом улюблений, поспіши визволити людей безпомічних, бо приймає тебе Той, Кому ти припадав до грудей. Моли Його, Богослове, щоб розвіяв темряву народів, і проси для нас миру і великої милости. 

Такими словами Свята Православна Церква, прославляє великого апостола і євангелиста Іоана Богослова. Цей святий муж був другим сином рибалки Заведея і Соломії, дочки Йосифа Обручника, молодший брат святого апостола Якова. Він був одним із перших послідовників Іоана Предтечі, від якого дізнався про прихід в світ Месії – Христа. Сам Христос покликав Іоана піти слідом за Ним, і тоді вже ніщо не могло втримати його в родинному домі. Це сталось після чудесної ловлі риби на Галилейському озері. Вибравши в число 12 – ти апостолів Якова і Іоана, Господь називав їх "Синами грому”. По відношенню до Іоана це найменування означало, крім його ... Читати далі »

Святий апостол і євангеліст Іоан Богослов був сином Зеведея і Саломії - дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Апостола Іоана особливо любив Спаситель за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоан Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і Преображення Господнього на горі Фавор.

Під час Таємної Вечері він сидів при столі поруч з Господом і за знаком апостола Петра, припавши до грудей Спасителя, запитав про ім’я зрадника. Апостол Іоан йшов вслід за Господом, коли Його, зв’язаного, вели з Гефсиманського саду на суд беззаконних первос ... Читати далі »

Рівноапостльна Фекла народилась в місті Іконії. Вона була дочкою знатних і багатих батьків і вирізнялася незвичайною красою. В 18 річному віці її заручили зі знатним юнаком. Почувши проповідь святого апостола Павла про Спасителя, свята Фекла всім серцем возлюбила Господа Ісуса Христа і твердо вирішала не одружуватись і присвятити своє життя Євангельській проповіді. Мати святої Фекли не підтримала намір своєї дочки і примушувала її одружитися з зарученим з нею женихом. Обручник святої Фекли поскаржився на апостола Павла правителю міста, звинувачуючи його в тому, що він відвернув від нього наречену. Правитель кинув святого апостола в темницю. Свята Фекла вночі таємно втікла з дому, підкупила тюремних сторожів, віддавши їм всі свої золоті прикраси і проникла до в’язня у в’язницю. Сиділа біля ніг апостола, прислухаючись до його батькивських настанов. Зникнення Фек ... Читати далі »

4 жовтня за новим стилем Свята Православна Церква вшановує пам’ять великого світильника землі Української – святителя Димитрія (Туптала) митрополита Ростовського, згадуючи про дивне знайдення його чесних і многоцілющих мощей.

Святитель Димитрій прибув у 1702 році на Ростовську кафедру, перш за все відвідав монастир святителя Якова, єпископа Ростовського. У соборній церкві на честь Зачаття Пресвятої Богородиці він звершив літургію, після якої при всіх присутніх у храмі визначив на правій стороні храму місце свого майбутнього поховання зі словами: « Ось спокій мій, тут оселюся на віки віків». Преставився святитель Димитрій 28 жовтня (10 листопада) 1709 р. Не зважаючи на бажання Святителя, виражене у заповіті, духовенство і жителі Ростова просили місцеблюстителя патріаршого престолу Рязанського митрополита Стефана Яворського, що прибув для поховання святит ... Читати далі »

Сьогодні Христос дає нам, або, скоріше, нагадує нам про дві основні заповіді: про те, щоб любити Бога всім серцем  нашим, всім нашим розумом, всіма нашими силами,( тобто всією владою і здатністю любити, які нам дані) і ближнього любити, як самого себе.

Коли ми чуємо слово « заповідь», ми завжди згадуємо його, як наказ про те, що ми повинні зробити, а якщо не зробимо, то понесемо відповідальність, прийде покарання: але це слово має більш широкий смисл. Воно означає заповіт Божий [даний] нам, коли Він створив нас, то обдарував  свободою, здатністю стояти на власних ногах, дав нам владу вибору і владу слідувати нашому покликанню або відвернутися від нього. І ось, це не « наказ» від Бога: це ніби настанова, або заповіт в тому розумінні ... Читати далі »

Свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього належить до двунадесятих свят. Історики Східньої Церкви загально сходяться в тому, що передусім дві події дали мотив до установлення цього свята: віднайдення св. Господнього Хреста в 4 ст. і його повернення з перської неволі в 7 столітті.

Початок свята Воздвиження дало освячення храму Господнього Воскресіння, що його збудував св. Костянтин Великий на Голгофі в Єрусалимі. Це освячення відбулося дуже урочисто за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня після освячення храму було урочисте воздвиження віднайденого св. Хресного Дерева. Під час воздвиження народ багато разів взивав „Господи помилуй”. Відтоді Східна Церква щорічно святкує пам'ять освячення храму Воскресіння 26 вересня, а Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня...

... Читати далі »

Коли наблизився час народитися Спасителеві світу,в галилейському місті Назареті жив нащадок царя Давида Іоаким із своєю дружиною Анною. Обоє були благочестивими людьми і були відомі не своїм царським походженням, а смиренням та милосердям. Все їхнє життя було проникнуте любов'ю до Бога і до людей. Вони дожили до глибокої старості, а дітей не мали, від чого дуже засмучувалися. Та, незважаючи на свою старість, вони не переставали просити у Бога, щоб Він послав їм дитину. Вони дали обіцянку (обітницю): якщо у них народиться немовля, посвятити його на служіння Богу. 

У той час кожен єврей сподівався через своє потомство бути учасником у царстві Месії, тобто Христа Спасителя. Тому кожен бездітний єврей зазнавав зневаги в інших, бо це вважалося великою карою Божою за гріхи. Особливо важко було Іоакимові, як нащадкові царя Давида, тому що саме в його роді ... Читати далі »

Пресвята Діва Марія народилася в той час, коли люди дійшли до таких меж морального занепаду, при яких їхнє підняття здавалося вже неможливим. Кращі уми тієї епохи усвідомлювали і часто відкрито говорили, що Бог повинен прийти у світ, щоб виправити віру і не допустити погибелі роду людського. Син Божий схотів для спасіння людей прийняти людське єство, і Пречисту Діву Марію, єдину гідну вмістити в Себе і втілити Джерело чистоти і святості, Він обирає для Себе Матір'ю.

Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії святкується Церквою, як день всесвітньої радості. У цей світлий день, на межі Старого і Нового Завітів, народилася Преблагословенна Діва Марія , приготована від віку Божественним Промислом послужити таємниці втілення Бога Слова - стати Матір'ю Спасителя світу, Господа нашого Ісуса Христа.

... Читати далі »